Насправді невід’ємною частиною ідейної платформи Віктора Ющенка є толерантність. Ми апелюємо до всіх громадян України, незалежно від їхнього етнічного походження, віросповідання тощо. Не слід забувати, що Віктор Ющенко у 2004 році виключив Олега Тягнибока з парламентської фракції за антисемітські та русофобські висловлювання. Так звана радикальна риторика “Свободи” віддаляє Україну від Європи, а кожний крок у напрямку від Європи є фактично кроком до обійм “північного сусіда”.
-
Слідкувати
Вже підписалися
Already have a WordPress.com account? Log in now.
НАСПРАВДІ 
Це важливо. Дякую за ресурс.
До речі, я зробив невеличку кнопочку вашого сайту та розмістив її з посиланням в себе на блозі – http://www.EuropeanUkraine.blogspot.com
Дуже дякуємо!
Хм, але про ставлення до Нашої України найкраще свідчить її сучасний рейтинг.
Насправді Наша Україна – безхарактерна і безхребетна політична сила, лідер якої злякався правдивих висловлювань Тягнибока і зробив усе для виключення його з фракції. Велике “дякую” за це Ющенку, адже, він дав зрозуміти, що покладатися на лібералів марно, слід розраховувати на власні сили. І Свобода обрала екзистенційний шлях, розрахунок на власні сили. І це єдино правильний вибір.
Ліберальна риторика Нашої України сприяє поглинанню України глобалізмом та розчиненням нашої держави у світовому лібералізмі, що фактично призведе до зникнення України як самостійного суб’єкта зовнішньої політики.
Вікторе Андрійовичу, по чім літру меду продаєте?
Пане Іване, Ви помиляєтесь. Тягнибок брехав, бо приписував Ющенку те, чого не було в Ющенка ані в програмі, ані на думці. Дії Тягнибока були спрямовані на відлякування виборців від Ющенка. Виключення з фракції не завадило Тягнибоку “агітувати” за Ющенка, зокрема, на Східній Україні, розповсюджуючи заяви з людоненависницькою риторикою. Наша держава не може розчинитися у “світовому лібералізмі”, бо взагалі незрозуміло, що означає це словосполучення. А от розчинитися у новоутвореній російській імперії (що це таке, ми знаємо зі власного історичного досвіду) – може, якщо громадяни будуть підтримувати гасла Тягнибока та ВО “Свобода”, які закривають нам шлях до євроінтеграції. Ви ніколи не замислювались над тим, чому чинна влада дуже кволо протидіє провокаціям “Свободи”, ба більше – “піарить” їх над підконтрольних владі телеканалах?
Пане “насправді”, я той хто голосував за Ющенка. А тепер ні. Україна мала унікальний шанс після Майдану для початку незворотніх процесів по утворенню державної української нації. Ющенко мав “лягти кістьми” для цієї справи, а почав лікуватися, розганяти ДАЇ, боровся з Тимошенко, привів до життя українофоба Януковича з його московською церквою, русскім міром і повальною русифікацією. Наприкінці кинув Ющенко людям кістку – присвоїв паперових героїв Бандері і Шухевичу (без жадної у цьому потреби – вони ж НАРОДНІ ГЕРОЇ). Так проукраїнським силам дещо вдалося декларативно зробити при Ющенкові, Але то тільки того. Янукович то швиденько зліквідував, а Ющенко при нагоді тисне йому руку? А тепер щодо тієї Свободи, яка далеко не ідеальна, яка щось там намагається демонструвати, що щось там буде робити ( але нема в Україні більше на кого сподіватися) то Ющенко взявся за неї !? Публічиться та й годі!
Кхе-кхе, пане Андрію… Ви залишили немало коментарів на цьому сайті. Один навіть зовсім слушний – про антисемітизм та євреїв. Але ваші коментарі про Ющенка… По-перше, їх, на мій погляд, забагато при їхній однотипності. Вся інформація ( певного гатунку ), яку вони несуть, легко б вмістилася в одному коментареві середніх розмірів – ще й вільне місце б лишилося. А по-друге, я не знаю, що мені в ваших коментарях більше не подобається – брехня та наклепи на достойну людину, чи хахляцьке скигління, яке в деяких ваших коментарях аж зашкалює.
Скажу за себе. Я підтримував Ющенка. А зараз я підтримую його ще більше, ніж тоді – в 2004-му році на Майдані. Бо альтернативи серед сучасних політиків України йому немає. Публічна популярність та реальна вартість – трішечки різні речі. Вибрати ми можемо кого завгодно. Але разом з голосами електорату, той “хто завгодно” не отримає автоматом якостей, необхідних для справжнього голови держави та лідера нації. Саме тому я за Ющенка.
По суті ваших “претензій” до Віктора Андрійовича. Якщо вже ви згадали Майдан, то маєте знати, що без Ющенка ніякого Майдану б не було. Факт. Скажу навіть більше – без Ющенка ( як варіант – без такої людини, як Віктор Андрійович ) будь-яка революція в майбутньому приречена на поразку. Потрібні докази? Так сходіть на якусь з акцій протесту, які влаштовують наші “опозиційні сили”. Тоді згадайте Майдан 2004 ( або бодай Європейську Площу 2007 ). І порівняйте.
Ваша “претензія” до Віктора Андрійовича за те, що він лікувався – відверто “з душком”. Особливо, якщо згадати, від чого він лікувався. Але якщо ви гадаєте, що я зараз почну виправдовувати Ющенка отруєнням, то ви жорстоко помиляєтесь. Ющенко не потребує виправдань. Навіть будучи отруєним, він залишився сильним та ефективним керівником. Він зумів провести Помаранчеву Революцію так, що вона не напоролася на жоден риф ( а з відстані часу видно, що рифів тих було немало ). Він до останнього залишався справжнім українським Президентом і робив для України все в рамках конституції. Якби такі, як ви, не відібрали б в нього повноважень, передавши їх геть іншим людям, він би і економікою та господарством займався б так, як тоді, коли був прем`єр-міністром, тільки довше та краще.
А вже “претензія” за те, що Ющенко недостатньо “ліг кістьми” за вас – це справжній апофеоз слимацтва. На Форумі Українських Націоналістів 2010 на підтримку Ющенка виступили такі люди, які не на словах знають, що таке бій, що таке тортури, що таке Сибір та концтабір. Всеукраїнське Братство Ветеранів УПА, обидві ОУН, УНА Юрія Шухевича… Вони закликали Тягнибока, Яценюка та Костенка зняти свої кандидатури на користь Ющенка, як ( цитата ) “продовжувача справи УПА” та “людини, яка зробила найбільше для об`єднання України”. До Тимошенко не закликали, бо знали, що вона до патріотичних сил не належить. Справжні бійці, народні герої ( за вашими ж словами ) визнали Віктора Андрійовича, як рівного собі. А слимаки дорікають йому в слабкості. Нічого особистого, пане Андрію, просто це факт.