Уважаемая Валерия Ильинична!
 |
На мой взгляд, Ваша оценка некоторых шагов Виктора Ющенко и результатов его деятельности в целом является ошибочной. Скорее всего, причиной Ваших неправильных представлений является недостаток объективной информации о происходящем в Украине. |
Позвольте мне коротко остановиться на тех моментах Вашего выступления от 14 декабря 2012 года, с которыми я не могу согласиться.
Дача Виктором Ющенко показаний по делу о газовых соглашениях Тимошенко-Путина кажется Вам похожей на донос, Вы говорите, что это было «не по-товарищески». Вероятно, Вы упустили из виду тот факт, что с осени 2005 года, когда после визита отправленной Президентом Виктором Ющенко в отставку с должности Премьер-министра Украины Юлии Тимошенко в Москву Генеральной Прокуратурой Российской Федерации было прекращено уголовное преследование г-жи Тимошенко, она является товарищем Владимира Путина, и газовые соглашения, по которым украинская сторона ежемесячно приплачивает «Газпрому» полмиллиарда долларов сверх рыночной цены (оценка Александра Квасьневского), были результатом договорённостей между г-ном Путиным и г-жой Тимошенко. При этом, Владимир Путин как раз повёл себя по отношению к Юлии Тимошенко «по-товарищески», заявив, что «не очень понимает», за что г-жа Тимошенко была осуждена. Реакция г-на Путина, впрочем, была вполне объяснимой, ведь он является сообщником Юлии Тимошенко, и именно его Виктор Ющенко просил допросить в рамках вышеуказанного дела.
Следует также обратить внимание на то, что Президент Ющенко требовал расследования обстоятельств подписания столь невыгодных для Украины соглашений с момента их заключения, однако, в течение 2009 года все попытки расследования в отношении Премьер-министра, обладавшего по действовавшей на тот момент Конституции наибольшими властными полномочиями, а также – одного из наиболее вероятных победителей будущих Президентских выборов, по понятным для постсоветского пространства причинам блокировались. В частности, Шевченковским районным судом города Киева было вынесено постановление о запрете Службе безопасности Украины производить соответствующие следственные действия.
Ваши слова о том, что Юлия Тимошенко «стала опасной для Януковича, поэтому её и посадили», близки к истине. Однако, опасность Юлии Тимошенко для Виктора Януковича состоит в том, что она претендует на место вассала Владимира Путина, наместника Кремля в Украине. Кроме московских газовых соглашений, были и другие проявления лояльности г-жи Тимошенко по отношению к г-ну Путину, в частности, отсутствие с её стороны своевременной и адекватной реакции на российскую агрессию против Грузии в 2008 году.
Тесная связь российских и украинских «элит» после Оранжевой революции никуда не делась. В этом контексте полезно вспомнить о судьбе ещё одного бывшего украинского Премьер-министра, Павла Лазаренко, который, как и Юлия Тимошенко, был приговорён к многолетнему тюремному заключению, в данном случае – американским (а значит, заслуживающим доверия) судом. Ходили слухи, что в момент задержания швейцарской полицией Павел Лазаренко находился в одном автомобиле с Альфредом Кохом. Так это или нет, можно уточнить у г-на Коха, однако, то, что г-н Лазаренко тесно сотрудничал с представителями российской «элиты», сомнений, как мне кажется, не вызывает.
Между тем, в те времена, когда г-н Лазаренко ещё был не американским заключённым, а преуспевающим украинским бизнесменом и политиком, одной из его ближайших соратниц была та самая Юлия Тимошенко. С тех пор г-жа Тимошенко принадлежит к той «элите», которая с такой обезоруживающей наглостью проворачивает различные афёры на так называемом постсоветском пространстве. Не поэтому ли, по признанию Владимира Путина, ему с Правительством Юлии Тимошенко было комфортно работать?
Ваше мнение о том, что так называемая «объединённая оппозиция» делает больше, чем Виктор Ющенко, для восстановления исторической правды, является ошибочным по одной простой причине: «объединённая оппозиция» вообще не занимается восстановлением исторической правды. Все шаги по восстановлению исторической правды были предприняты исключительно Президентом Виктором Ющенко в условиях полного саботажа со стороны политической силы, которую возглавляла Юлия Тимошенко. Не был исполнен Правительством Юлии Тимошенко Указ Президента Ющенко о чествовании участников борьбы за независимость Украины. Законопроект Президента Ющенко об уголовном преследовании за отрицание Голодомора и Холокоста (как и законопроект о запрете коммунистической идеологии и ликвидации символов тоталитарного режима, внесённый его соратниками) парламентом, в котором в большинстве были силы, лояльные к Юлии Тимошенко, не был даже включен в повестку дня.
Отдельно считаю нужным остановиться на Ваших похвалах в адрес партии «Свобода». Предположение, что Вы, уважаемая Валерия Ильинична, пали жертвой пропаганды, звучит кощунственно, однако, другого предположения у меня, увы, нет. Провокация с красным знаменем во Львове была бы невозможной без соучастия в ней «Свободы». Кому интересна малочисленная группа людей с красными тряпками? Телевизионщикам нужна была «картинка», и «Свобода» им её обеспечила.
Возможно, что Ваши заблуждения связаны с ошибочным предположением о наличии в Украине свободных средств массовой информации, из которых граждане могут черпать объективные сведения о происходящем. Должен Вас разочаровать. Все телевизионные каналы, радиостанции и подавляющее большинство печатных изданий находятся либо под контролем Партии Регионов, либо под контролем «объединённой оппозиции». Для Виктора Ющенко и его сторонников доступ к общенациональным средствам массовой информации, по большому счёту, закрыт. Поэтому подавляющее большинство граждан никогда не узнает, например, о том, что руководитель харьковской городской организации партии «Свобода», которую Вы считаете антисоветской, в 2004 году открыто агитировал за кандидата Виктора Януковича.
В таких условиях мы можем говорить лишь о том, что результат политической силы Виктора Ющенко является ответом избирателей на интерпретацию его поведения предвзятыми, враждебно настроенными по отношению к г-ну Ющенко пропагандистами, которых называют журналистами лишь по недоразумению.
У нас с Вами, уважаемая Валерия Ильинична, общий враг – та самая коммуно-гэбэшная «элита», раскинувшая свои щупальца на всём постсоветском пространстве. Виктор Ющенко пошёл против этой «элиты», за что и подвергся нещадной травле. Что-что, а травить они умеют, думаю, что Вам это хорошо известно.
В заключение позвольте поблагодарить Вас за внимание и, пользуясь случаем, пригласить на Антикоммунистический форум, который мы планируем провести в Украине осенью 2013 года. О месте и времени форума сообщу Вам дополнительно.
С наилучшими пожеланиями,
Алексей Степановский
редактор Интернет-сайта «НАСПРАВДІ- Ідейна платформа Віктора Ющенка у запитаннях і відповідях»
член Совета Харьковской областной организации Политической Партии «Наша Украина»
член организационного комитета Антикоммунистического форума-2013
НАСПРАВДІ 
Не хотілось би вірити що поважна Валерія Іллівна піддається феодально-червоній пропаганді. І має розуміння що В.А. це не цар, а демократ та інтелігент, що дратує комуно-олігархічну банду, яка звісно володіє доступом до засобів масової інформації. Згідно законів діалектики час покаже хто є ху, і це вже відчувається сьогодні. Сила не в грошах, а в кого правда. Шкода часу, та втрачених можливостей, як для України так і Росії.
неполностью согласен! єлекторат просто был не готов к приходу Ющенко, который ни огород пересичному громадянину не вскопал ни дал дармовой водки, не посадил громко кого нибудь, а главное не сделал упреждающий удар по ПР, ни информационный, ни уголовно процессуальный., а зря, теперь эта вся сволота повылазила наружу, и не факт что электорат что то понял из той беды что мы сами пригласили к себе в дом., И ещё Россия и Украина не могут идти по жизни вместе, ТОЛЬКО РЯДОМ !!! по крайней мере пока не вымрут 2-3 поколения рабов с обеих сторон…
Згідний з Григорієм що В.А. городи не копав чомусь))). Азаров нагну щоб вирощували продукти на дачах ( був такий факт у його перлах) і не жалілись на уряд, спокійно проковтнули тому що дійсно раби, та й звикли до хамського суспільства. Прогинатися легше а ніж відстоювати свої права громадянина і людини як особистості, як в цивілізованих державах.
Пане Олексію, невже Ви щиро вірите що Юля Тимошенко агент Путіна, а Янукович пішов проти Путіна і посадив Юлю? Пане Олексію…
Шановний пане Андрію, я думаю, що і Тимошенко, і Янукович орієнтуються на Кремль. А Путін намагається кожного з них використати у власних інтересах. Зокрема, і зіштовхуючи їх лобами.
Я не Олексій Степановський, але я знаю, що Тимошенко – агент Кремля. Не знати про це – все-одно, що прожити пару років під німецькою окупацією з усіма її невід`ємними атрибутами і не знати, що Україну окупували німці.
А посадка Януковичем Тимошенко до буцегарні – це просто комедія з багатьма акторами.
Пане Фріц Теофіл мені не пощастило прожити пару років під німецькою окупацією з усіма її невід`ємними атрибутами і мені не пощастило мати доступ до матеріялів ФСБ Росії про аґентуру Кремля в Україні тому хочу запитати у Вас чи Юрій Луценко теж аґент і актор у цій комедії?
Згоден з висловлюванням Дмитра Корчинського: “Янукович чесніше за Тимошенко,бо НЕ ПРИХОВУЄ своєї байдужості до України”. Якби Президент В.Ющенко НЕ ДАВ свідчень в суді у справі Тимошенко-я б перестав його поважати.
Пане Андрію, у Вас немає доступу до матеріалів ФСБ, що не заважає Вам, однак, думати, що Янукович, Сіманєнка і т.д. працюють саме на Кремль. Те саме й з Тимошенко.
Що ж до Юрія Луценка, то він є агентом агентів – сумлінним підлеглим. А визначення “актор” йому підходить, як мало кому. Всі його здібності – в цій царині. Він актор, діджей, конферансьє, масовик-затійник, герольд – в цьому він має ( принаймні мав ) певні здібності. І він ніколи не мав потрібних якостей ( ні професійних, ні моральних ) щоб керувати МВС, або великою партією. Займаючись не своєю справою, він швидко деградував, ставши підніжкою підніжки Кремля. В цій комедії нестарому, але вже добряче підтоптаному акторові Луценку дісталась роль мавра, який давно зробив свою справу.
Що вже казати про Луценка, коли навіть Тимошенко з Януковичем – далеко не найвідоміші актори в цій комедії. Владімір Путін, Барак Обама, Ангела Меркель – теж актори цієї комедії. О, я прекрасно знаю, якого козиря кидаю шановним опонентам 🙂 Але Бог з ними.
Відносини Росії і Заходу – особлива велика тема. В цих відносинах немале значення надається і Україні. Але, на жаль, не як суб`єктові, а лише як об`єктові. В цьому винуваті ми самі. Але зараз мова йде про саме явище, як про факт.
Можна глянути в історію, а можна згадати зовсім недавні події. Як колишній канцлер Німеччини гер Герхард Шрьодер став працівником “Газпрому”. Як мсьє Ніколя Саркозі, будучи ще президентом Франції, продавав Росії військові кораблі-гвинтокрилоносці, жартуючи при цьому на тему грузинсько-російської війни. Варто згадати також і саму грузинсько-російську війну.
Більшість людей в світі завжди стоять за статус-кво. Бо великі зміни завжди супроводжуються великими потрясіннями. Тож проблеми індіанців, чеченців та інших курдів мало кого по-справжньому цікавлять.
За роки президентства Ющенка Україна добилася певних гарантій з боку Заходу. Гарантій, які Захід був би не проти забрати назад. Але просто так не забереш – потрібен привід. І ось президентом став Янукович. Захід нашорошив вушка разом з Путіним. Янукович кинув до буцегарні Тимошенко – ура, привід є! Тепер можна сміливо заносити Україну в “чорний список”. Задоволені і Москва, і Захід, який може без проблем продовжувати “торгівлю з людожерами”.
Це і є основна з причин, які змусили всіх акторів зіграти цю комедію
Пане Фріц Теофіл до Вашої цікавої теорії багато виникає запитань, якщо дозволите:
– у комедії навіть з такими акторами як Обама, Меркель, Путін все одно мусить бути якийсь сценарист, хто це?
– виходить Тимошенко і Луценко та і вся “Батьківщина” і хто їх підтримує – вороги?
– Москва ворог, а Захід виходить теж ?
– навіть при невдалому сюжеті мусять бути і якісь друзі чи принаймі спільники, хто ж нам друзі?
– комедія завжди має добре закінчення. А тут зайчик у компанії з голодним ведмедем та ненаситним левом сидить у клітці. Здається це не комедія, а трагікомедія і тільки на одну вкорочену дію. Так?
Пропоную терміново віднайти сценариста і підкоригувати сценарій – зайчику з клітки треба якось непомітно вислизнути і найти друзів !
Я так і знав, пане Андрію, що згадавши в своєму коментарі таких поважних людей, отримаю у відповідь або діагноз, або купу питань “на засипку” 🙂
Вистави, які проходять в житті, дещо відрізняються від тих вистав, які ставлять на сцені. І мають дещо інші закони. Тому я хоч і вдячний за Ваші люб`язні поради, як мені “викрутитись” , але змушений їх з подякою відхилити 🙂
Україна. ПР та БЮТ – дві банди, які грабують Україну. По-суті – дві голови одного орла з російського герба. Один російський діяч ( ще за царату ) казав, що двоголовий орел вдвічі сильніший за нормального – з однією головою. Але якщо відрубати двоголовому орлові одну з голів – він не стане простим собі одноголовим птахом, а спливе кров`ю ( що логічно ). Так само і тут – з Януковичем та Тимошенко. Вони просто необхідні одне одному для того, щоб всевладдя бандитів тривало, поширюючись не лише на всі органи влади, але й на опозицію, щоб у виборців не було альтернативи. І найкращий спосіб підтримати одне одного – війна. Звичайно, безкомпромісна ( А коли треба якийсь закон прийняти ( про мову, наприклад ) можна просто позичити “регіоналам” пару магнітних карток ) . Але як тоді назвати таку “війну”, як не виставою?
Далі. Внаслідок цієї “війни”, Янукович кидає Тимошенко за грати – в комфортабельну камеру. Хтозна, може він просто схотів дати відпочити своїй суперниці-союзниці і заодно незлецьки її пропіарити. А може йому наказав це зробити Путін. Але навіть в першому випадку не обійшлося б, як мінімум, без згоди хазяїна Кремля. Однак, на публіку Путін обурюється посадкою Тимошенко. Актор? Актор.
Театральною була і реакція західних лідерів – з декламаціями і обіцянками всіх громів небесних та кар Господніх на український Мордор. Хоч жоден з них і близько не є таким наївнячком, якого з себе ліпив на публіку.
На інші Ваші питання я вже відповів раніше.
100000000 процентов