Якби на місці Януковича була інша людина, яка використовувала б ті самі засоби, але задля втілення в життя української національної ідеї, хіба Ви б її не підтримали? Це запитання я чув неодноразово від різних людей, яким воно, мабуть, здавалося риторичним.
На мій погляд, насправді йдеться про те, чи є права людини абсолютною цінністю – або лише засобом для досягнення певних результатів у іншій, зокрема, політичній, площині?
Тобто, чи припустимо говорити про порушення прав людини з боку правоохоронних органів лише тоді, коли це вигідно для обгрунтування власної політичної позиції, і навпаки, коли йдеться про політичних опонентів, зловтішатися протоколами їхніх допитів, які потрапили до ЗМІ, вочевидь, внаслідок порушення законодавства?
Чи їх вже визнано злочинцями «іменем Майдану»?
Методи Януковича – методи Путіна. Тут роль Януковича є підлеглою. Як в Коряка з Сівковичем, або в якогось офіцера “Беркуту”. Звичайно, кожен губернатор хоче мати якнайбільше особистої свободи. Тому, Кремль підкинув в свій час Кучмі “справу Гонгадзе”, а Януковичу нещодавно – побиття студентів на Майдані. Щоб міцніше прив`язати своїх холопів ( а з ними і Україну ) до себе. Правда, в обох випадках в Кремлі недооцінили українців. Але це зовсім не дивно. Бо в перервах між спалахами громадянської активності, ми, здається, робимо все для того, щоб обдурити пильність російських “жерців влади”.
“Риторичне” питання про “патріота, який застосовує методи Януковича, заради національної ідеї”, насправді є повністю надуманою маячнею. Для того, щоб воно мало під собою грунт, потрібні два важливі чинники. Перший – це потужна зовнішня сила, яка була б зацікавлена в тому, щоб Україна була міцною та незалежною. Адже методи Януковича – це методи сатрапа колонії, а не царя своєї держави. Другий чинник – наявність ситуації, в якій були б потрібні всі ці хитрощі та каральні заходи заради утвердження національної ідеї. Тобто, потрібен народ, який настільки любить “русскій мір”, що виходить заради нього на вулиці і ризикуючи власним здоров`ям, створює мітинги-мільйонники в Києві та Євраз-Майдани по всій Україні 🙂
Що ж до стосунків народу на Майдані та політиків-опозиціонерів, уособлених “трьома богатирями”… Це дуже цікава і зовсім не однозначна тема. Але я не думаю, що її зараз доречно обговорювати на форумі. Може виникнути дуже енергійна дискусія “про все і ні про що.” Коли в кого є зараз зайва енергія зараз, хай краще використає її на Майдані – дрова поносити, барикади закріпити, “Беркут” з “тітушками” поганяти…
Скажу лише, що головним гаслом Майдану зараз є “Слава Україні! – Героям слава!” На заклики ж скандувати “Юлі волю!” відгукуються не всі і навіть далеко не половина людей. Та й то, треба завважити, що багато хто сприймає це гасло, як протест проти мєнтовського свавілля. Якби упорядники кинули гасло “Юля – президент!”, то я не думаю, що його підтримала б бодай десята частка людей.