Виходячи на майдани на підтримку євроінтеграції, паплюжити Ющенка. Ющенка, який неухильно проводив курс на зближення з ЄС, заплативши за це власним здоров’ям, зрадами з боку «соратників», втратою політичного рейтингу. Ющенка, який, незважаючи на несправедливість, невдячність і непорядність співвітчизників, у, здавалося б, безнадійній ситуації домігся того, що Україна та ЄС опинились в одному кроці від асоціації. Ющенка, який мало не єдиний має чітке бачення стратегії виходу України з зони впливу Кремля (не «проекту Україна», вигадки пихатих негідників, а України, за яку заплатили страшну ціну мільйони поневолених, заморених голодом, убитих у в’язницях і таборах людей). І тепер, обравши замість Ющенка двох кремлівських посіпак, які врешті решт спромоглися спільними зусиллями заблокувати шлях України до ЄС, вдавати з себе ображених через «невиправдані очікування».
Між іншим, шлях до ЄС дійсно не встелений трояндами. На початку 90-х, прагнучи позбутися залежності від Кремля, литовці цілу зиму ходили пішки через відсутність енергопостачання з боку імперської Росії. Згадаймо, що натомість українці в антиукраїнській політиці Кремля звинувачували… Ющенка.
Ключовим фактором євроінтеграції є зміни в свідомості людей. Нажаль, поки що перспективи таких змін виглядають невтішними.
НАСПРАВДІ 
Так, шановні, через те у нас в Україні таке і коїться! Що дали людям ті, хто вилізши на горбі Ющенка з 2005 по 2010 рік на керівні посади – нахапали собі, як політичних, так і фінансових девідендів? А нічого! Вони навіть своїх ідейних лідерів ладні тримати у тюрмах, аби робити з них ікони, а в той самий час піаритись за їх рахунок. Тепер те, що робив Ющенко, було забуте до цього часу, а Євроінтеграція не чекала, він постійно, крок за кроком підводив нас до цього Саміту, що робили вони МОВЧАЛИ, а зараз паплюжать…
Я щойно з київського Євро-Майдану. Сьогодні, у зв`язку з роковинами пам`яті жертв Голодомору, не було музики ( крім мелодії нашого національного Гімну ). Натомість, був “вільний мікрофон”. Виступи були різні – розумні і не дуже…
Серед виступаючих були прихильники Ющенка – це я знаю напевне. Але, в своїх виступах вони не говорили про подвиг Ющенка, про зраду Тимошенко, про демагогію Тягнибока. Хоча і варто було б нагадати людям, кому вони зобов`язані Помаранчевою Революцією, без кого вона була б навіть меншою за нинішні акції протесту. Але вони знали, що такими нагадуваннями не просвітити тих, хто не бажає мислити власним розумом, а ось ризик розбити крихку спільноту протестувальників, перетворивши її на протиборчі сторони, цілком реально. Тому, вони говорили про Україну, про цивілізаційний вибір, про пам`ять жертв Голодомору та неприпустимість повторення геноциду українців в майбутньому.
Зате двоє ненависників Ющенка, які дорвалися до мікрофона, забризкали слиною весь Майдан. Потім, один з них запропонував збільшити кількість протестувальників на сотні тисяч, “запросивши всіх голодних та безробітних та пообіцявши їх нагодувати”… Без коментарів.
Звичайно, людей перед виступом не просвічують на ментоскопі, і жодної гарантії, що мікрофон не візьме в руки якийсь провокатор хоча б від “Партії Регіонів” – немає. Однак, подібні виступи говорять про те, що Україною бродить Привид Ідіотизму, який має велику владу над людьми, які не хочуть мислити власним розумом. І поки ця мара має владу над великою кількістю українців, всі наші перспективи – євроінтеграційні і не тільки – будуть, м`яко кажучи, під питанням.
P.S. Краще було б запросити розумного вченого-історика, який би розповів людям про Голодомор і про те, чому він відбувся. Можна було б запросити ще й священників, аби вони помолилися Богу за душі померлих і заодно попрохали б Його дати нам ясність розуму. Бо такий “вільний мікрофон” навряд чи доречніший в такий день, ніж музика.