Стенограма засідання Верховної Ради України 22 грудня 1999 року щодо призначення Віктора Ющенка Прем’єр-міністром України

ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  22  г р у д н я  1999  р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  народні  депутати!  Доброго ранку,  гості  і запрошені!  Розпочинаємо пленарне засідання сесії Верховної Ради. Прохання до депутатів підготуватися до реєстрації. Реєструємося.

 

Зареєструвалися 411  народних  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.  Таку б явку на всі засідання,  ніяких  би питань не було б.

 

Шановні колеги!  Розглядається  питання  про надання згоди на призначення   Президентом   України   Прем’єр-міністра    України. Дозвольте оголосити подання.

 

“Відповідно до  пункту  12  статті  85 та пункту 9 статті 106 Конституції України прошу Верховну  Раду  України  дати  згоду  на призначення Ющенка Віктора Андрійовича Прем’єр-міністром України”.

 

Шановні колеги!   Ми  з  вами  розглядали  кандидатури  трьох прем’єр-міністрів за процедурою,  визначеною постановою  Верховної Ради  від 10 липня 1996 року,  якою передбачалося,  що кандидат на посаду  Прем’єр-міністра  виступає  на  засіданні  Верховної  Ради протягом  30  хвилин,  45  хвилин він відповідає на запитання,  45 хвилин  відводиться  на  виступи  від  фракцій  і  комітетів,  від народних   депутатів,   і  потім  приймається  рішення.  Голосуємо картками в непоіменному режимі.

 

Така постанова  прийнята,  і  ми  нею…  Ну,  ви  про   свою відданість   проголосуєте,  не  треба…  Сядьте,  будь  ласка,  і опустіть руки. Ми розглядали кандидатури трьох прем’єрміністрів за цією процедурою.  Тому не потрібно шуміти. Я думаю, що сьогоднішню кандидатуру  ми  будемо  розглядати  за  процедурою,   щодо   якої визначиться зал.

 

До мене надійшло подання  Заспокойтеся! Вашу відданість і так помітять! Не турбуйтеся! Сідайте, будь ласка. Якби ви так виявляли відданість,  коли ми розглядаємо звичайні питання. А вас помітять, повірте мені.

 

До Голови  Верховної   Ради   України   письмово   звернулися представники  десяти  фракцій.  Я  зачитаю:  “Шановний  Олександре Миколайовичу!  Просимо вас невідкладно  поставити  на  голосування Верховної  Ради  України  питання  щодо  процедури голосування про надання згоди на призначення Президентом  України  Прем’єрміністра України”.

 

Під цим листом підписалися десять керівників фракцій. Я хотів би одному з керівників – Олександру Миколайовичу Карпову –  надати слово з місця.  Він запропонує внести поправку до постанови від 10 липня 1998 року щодо процедури,  і ми з  вами  визначимося.  Слово депутату Карпову. Будь ласка.

 

КАРПОВ О.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, НДП). Шановні колеги! Ми запропонували, поперше, внести до порядку денного сьогоднішнього засідання питання про процедуру,  по-друге, подали проект постанови з цього  приводу,  в  якому  пропонуємо  у пункті   2   записати,  що  голосування  відбувається  картками  в поіменному режимі. За внесення цього питання до порядку денного ми пропонуємо проголосувати також у поіменному режимі.

 

ГОЛОВА. Шановні   колеги!   Пропозиція  абсолютно  зрозуміла. Ставлю її на голосування. Слово Петру Миколайовичу Симоненку. Будь ласка.

 

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  реформи  (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Спасибо. Александр Николаевич! Фракция и не возражала бы голосовать подобное предложение.  Мы понимаем, что политическая ответственность  за  дальнейшую  реализацию  политики,  проводимой конкретно Премьер- министром и Кабинетом  Министров,  определяется конкретным составом политических партий и фракций,  представленных в Верховном Совете.

 

Но вообще  возникает  странная  ситуация.  До  этого,   когда представителям тех или иных политических групп (я не говорю каким, это  понятно  для  каждого)  была  выгодна  одна   ситуация,   они голосовали  в одном режиме.  А сегодня,  когда мы обсуждаем один и тот же вопрос повестки  дня  –  о  даче  согласия  на  утверждение Премьер-министра,  – предлагают голосовать в другом режиме. Что-то вы  после  вчерашнего  вечернего  совещания  резко  поменяли  свою позицию.

 

Поэтому, хотя   я   и   сторонник   того,   чтобы  определить политическую  ответственность,  все  же  считаю,  что  это   будет неправильно   со   стороны  Верховного  Совета:  одну  кандидатуру голосовали в одном режиме, а другую – в другом.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Надійшла пропозиція про включення до порядку  денного  питання  про  внесення  змін до постанови від 10 липня 1996 року.  Голосуємо про включення цього питання до порядку денного. Будь ласка.

 

“За” – 263.

 

Питання включено до порядку денного.

 

———–

 

Тепер я  ставлю  на  голосування  проект постанови,  внесений представниками  десяти  фракцій.  Я   зачитую   його:   “Постанова Верховної  Ради  про  внесення  змін  до  Постанови Верховної Ради України   про   процедуру    надання    згоди    на    призначення Прем’єр-міністра України.

 

Верховна Рада постановляє:

 

І. Пункт 2 постанови викласти в такій редакції:

 

“Рішення про надання згоди на призначення Президентом України Прем’єрміністра України приймається на  засіданні  Верховної  Ради картками в режимі поіменного голосування”.

 

ІІ. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття”.

 

Слово Петру Миколайовичу Симоненку – керівнику фракції (Шум у залі).

 

СИМОНЕНКО П.М.  Спасибо. Я хотів би попросити шановних колег: давайте ми тоді визначимось і щодо іншої процедури – проголосувати бюлетенями. Друга пропозиція: проголосувати бюлетенями.

 

ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  проект  постанови,   яку   я зачитав,  якщо  він не набере голосів,  я поставлю іншу пропозицію (Шум у залі).

 

Заспокойтесь, про вашу відданість знають. Голосуємо.

 

“За” – 262.

 

Рішення прийнято (Оплески).

 

————

 

Шановні колеги!  У засіданні бере  участь  Президент  України Леонід  Данилович  Кучма.  У  нашій  роботі  також  беруть  участь виконуючі обов’язки членів Кабінету Міністрів і  голови  державних комітетів.

 

Зараз приступаємо до процедури розгляду кандидатури на посаду Прем’єрміністра.  Слово  для  виступу  надається  Ющенку   Віктору Андрійовичу. Будь ласка.

 

ЮЩЕНКО В.А.,  голова  Національного  банку України.  Шановний Леоніде  Даниловичу!  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Насамперед хотів би висловити вам свою вдячність за довіру і за можливість викласти своє бачення роботи уряду.

 

Стан справ у нашій державі  вже  багато  разів  обговорювався тут,  у  високих  стінах Верховної Ради.  Консультації з фракціями показали,  що  в  нас  немає  принципових  розбіжностей  в  оцінці чинників,  що  призвели до невтішної ситуації в Україні.  Ми також дійшли згоди в питанні щодо механізмів виведення країни із скрути. З перших слів загострю вашу увагу на принципово важливому моменті: для рішучих дій  у  нас  з  вами  обмаль  часу,  буквально  кілька місяців.   Не  хочу  драматизувати,  але  це  можуть  бути  місяці останнього шансу України.

 

Почну з  найголовнішого.  Бачу   майбутній   уряд   монолітом однодумців,  що  сповідують  у своїй роботі три заповіді:  праця в ім’я розквіту  української  держави;  високий  професіоналізм  (по суті,  це  перепустка  до Кабміну і справа честі кожного,  хто там працює);  бездоганна моральність (цей постулат, гадаю, не потребує окремого пояснення).

 

На мій  погляд,  свою  місію новий уряд зможе адекватно нести тоді, коли запрацюють такі механізми.

 

Перший і   найголовніший   –   це   встановлення   солідарної відповідальності уряду та парламенту.  Його вже зараз треба почати формувати.  Принцип формування  ідеї  солідарної  відповідальності уряду  і  парламенту  має  бути закріплений відповідною угодою між виконавчою владою та Верховною Радою.

 

Учора кількома фракціями були внесені відповідні  ініціативи, що  були  підтримані  Президентом  України  і  щодо яких були дані відповідні доручення. Ми вітаємо цей дух консолідації.

 

Можливим засобом  продовження  такого  взаєморозуміння   може стати  наступний  крок  –  укладення  стабілізаційного  пакту,  що зробить однодумцями не тільки  політичні  сили,  але  й  виконавчу владу  та  найважливіших  економічних  суб’єктів,  які в основному формують витрати виробництва та ціни.  Учасники цього пакту можуть погоджувати  поміж  собою  політику  в  галузі  зарплати,  цін  та обмінного курсу,  аби  не  допустити  поглиблення  дестабілізуючих процесів   та   забезпечити   зміцнення  та  розвиток  суспільного консенсусу.

 

Робота уряду найближчим часом мені бачиться  такою.  Протягом перших  100  днів ми разом з вами маємо прийняти і втілити в життя більшість конче необхідних політичних рішень. Уже на 101-й день, я переконаний,   ми   повинні   мати  сигнали,  які  продемонструють успішність нашої політики,  особливо хотів би  підкреслити,  наших спільних із вами дій.

 

Протягом 100  днів  уряд  у  тісній  співпраці  з парламентом забезпечить провадження головних реформ.  Коли я говорю про 100  і про  1000 днів,  безумовно,  мова йде,  власне,  про саме поняття. Управління реформами бачиться мені як одночасне рішуче  просування широким   фронтом,   особливо  в  тих  напрямах,  які  забезпечать піднесення всіх секторів економіки.

 

Перший напрям  –  це  реформа  урядової  адміністрації.   Він передбачає  фундаментальну  зміну  ролі  уряду  в економіці.  Уряд зосередиться на структурних реформах,  на  оптимізації  державного сектора.  Уряд  має  стати  політичним  лідером реформ.  Предметом особливої уваги стане убезпечення уряду від корупції.

 

Другий напрям – радикальне оздоровлення фінансів та зміцнення грошової  одиниці в найширшому розумінні цих понять.  Це необхідна умова реального стабільного економічного зростання та піднесення.

 

Третій напрям  –  створення  в  країні  нормальних  умов  для господарювання.  Без успіху в цьому напрямі економіка України буде шкутильгати від одної кризи до наступної.

 

Четвертий напрям –  це  розв’язання  проблем,  пов’язаних  із зовнішніми  боргами.  З  цими проблемами можна боротися,  боротися успішно, пройшовши трьома першими напрямами реформ.

 

П’ятим за порядком,  але невідкладним за важливістю є  напрям удосконалення  роботи соціальної сфери.  Бідна людина має отримати поліпшення життя вже найближчим часом.

 

Дозвольте детальніше зупинитися на окремих із цих постулатів. Деякі   міркування   щодо   солідарної  відповідальності  уряду  і парламенту.

 

Сьогодні вже  сформована  парламентська  ініціатива,  яка,  я переконаний,  підводить нас до історичної події, коли в парламенті може бути створена політична більшість,  яка забезпечить щоденну – не ситуативну, а формалізовану – підтримку роботи виконавчої влади протягом довгого часу.

 

Нас радують ці ініціативи.  Це свідчить про те,  що  сьогодні частина   народних   депутатів   уже   готова   утворити  поіменну парламентську  формалізовану   більшість   на   основі   принципів відповідальної,   відкритої  та  моральної  політики,  безумовного дотримання принципу непорушності конституційного ладу  в  Україні, визнання   корупції  великою  загрозою  для  національної  безпеки держави.

 

Шляхом консультацій  уже  сьогодні  можна  дійти  згоди  щодо персонального  формування  складу  Кабінету Міністрів,  не ламаючи ідеології дій самого Кабінету Міністрів.

 

Я переконаний,  що виконавча влада зі свого  боку  готова  до широких  ініціатив,  щодо безпосереднього формування складу уряду, базуючись на позиціях парламентської  більшості  і  базових  ідеях реформації,  та  до  завершення  законодавчого  оформлення  Закону України про Кабінет Міністрів і  багатьох  інших  документів,  які стали  предметом  тих  чотирьох  версій політичної угоди,  про які вчора так активно велася мова.

 

Окремо декілька слів я хотів би сказати про  ідею  підписання стабілізаційного пакту як можливого засобу погодження між урядом і підприємцями  дій,  спрямованих  на   проведення   стабілізаційної економічної,  бюджетної,  грошової, цінової політики та політики в галузі заробітної плати.  В  його  рамках  можуть  об’єднатися,  я переконаний,  найважливіші  економічні  суб’єкти,  що впливають на економіку,  на витрати,  ціни й  добробут  населення.  Заручившись підтримкою Президента, спираючись на взаємодію уряду і парламенту, ці суб’єкти,  я переконаний,  можуть діяти відповідно  до  завдань стабілізації.

 

Важливою метою  стабілізаційного  пакту може стати погодження політики зарплат,  цінової  політики,  політики  обмінного  курсу, проблем державного бюджету,  зовнішньої торгівлі та інших, про які говорилося на консультативних зустрічах.

 

Не можна допустити,  щоб політична полеміка,  яка в нас часто перетворюється на торги,  поборола сьогодні здоровий глузд,  бо за цим – просто прірва.

 

Ще раз хочу наголосити на необхідності саме  в  цей  скрутний час  відкинути  особисті амбіції та інтереси і об’єднатися навколо вирішення найбільш термінових питань. Для цього мені потрібні ваше розуміння і ваша підтримка. Я переконаний, що тільки так може бути відвернута реально існуюча загроза економічного краху.

 

Наступне – фінанси і гроші. Бюджет. Декілька міркувань. Перше своє  випробування політика солідарної відповідальності має пройти ще  до  нового  року.  Адже  сьогодні,  спираючись  на   підтримку Верховної  Ради,  уряд повинен прийняти гостро невідкладні рішення щодо оздоровлення фінансів та зміцнення гривні.  Ми розглядаємо цю проблему   як   проблему   формування  фундаменту  для  піднесення вітчизняного товаровиробника.

 

На перший план  виходить  відновлення  керованості  бюджетним процесом, збалансування бюджету, наведення елементарного порядку в його витратах.  Це передумова  стабілізації  фінансів  та  грошей. Фінансова доктрина щодо порядку використання бюджетних коштів, яку ми виробимо,  повинна бути абсолютно  прозорою  і  підконтрольною. Саме   за   такої   умови  річний  бюджет  може  стати  ефективним інструментом  досягнення  економічних,  соціальних  та  фінансових цілей року.

 

Зміст бюджетної політики складатимуть такі основні заходи.

 

Перше –  прийняття  реального  бюджету на наступний 2000 рік, враховуючи заходи щодо його впорядкування,  про які  буде  сказано нижче. Це, по суті, рубікон реформ.

 

Друге завдання  –  це  наповнення  бюджету  “живими”  грішми. Йдеться  про  реальне   забезпечення   спільної   відповідальності центральних  та  місцевих органів влади (підкреслюю,  саме органів влади областей, міст, районів) за консолідацію бюджетних потоків у державі.

 

Третє –  поступове  і планомірне зменшення податкових ставок. Надто високий їх  рівень  звужує  сферу  податкових  надходжень  і формує базовий конфлікт між владою і бізнесом.

 

Четверте –    відхід   від   практики   списання   податкової заборгованості Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.

 

П’яте –  відмова  від  скорочення  статей  видатків  узагалі. Необхідно визначити пріоритетні сектори видатків: реструктуризація сільського господарства, вугільної промисловості, соціальна сфера, реформи системи державного управління,  приватизація,  банківський сектор.

 

Шосте –  поступове,  але  наполегливе  скасування   численних звільнень  від  податків  і  пільг,  сума  яких  сьогодні  досягає абсурдного рівня і є  більшою  від  обсягу  внутрішнього  валового продукту  держави.  За  таких  обставин  можна говорити:  “Кінчай, батьку, торгувати, бо немає чим здачі давати”.

 

Сьоме –  поступова,  але  непохитна  відмова  від  негрошових заліків  за  податковими  зобов’язаннями,  частка  яких у доходній частині останнім часом значно зросла.

 

Податки. Уряд приділятиме особливу  увагу  проблемі  зниження податкового  навантаження.  Це запорука пожвавлення господарювання та  крок  до  початку  розгортання   інвестиційних   процесів   на національній основі.

 

Недосконала фіскальна  політика  шкодить  сьогодні  публічній владі.  Податкова політика повинна сприяти  розвитку  національних інвестиційних     процесів,    а    не    обмежувати    можливості самофінансування.  Проектом  Податкового  кодексу  буде   зроблено вагомий внесок у вирішення фундаментальних проблем цієї сфери.

 

Банки. Банківська  система  є  однією  з  найважливіших ланок ринкової інфраструктури, тому чим стабільнішим буде функціонування системи  комерційних  банків  –  тим  міцнішим  буде фундамент для розвитку позитивних зрушень у реальній економіці.

 

Саме тому  курс   на   зміцнення   банківської   системи   ми класифікуємо  як  курс  на  посилення  стабілізаційних процесів на грошовому ринку,  на створення умов для накопичення  інвестиційних заощаджень  на  національній основі.  Її зміцнення можливе за умов прийняття реального  бюджету  та  дотримання  жорсткої  дисципліни державних видатків.

 

Надійність фінансової  системи  країни значною мірою залежить від збалансованості державних фінансів,  збалансованості бюджету в цілому.  Сам факт стабільності в цій сфері сприяє зміцненню довіри економічних агентів.

 

Бартер. Наш прискіпливий аналіз показує, що згортання бартеру може   йти   тільки   шляхом   створення   нормальних   умов   для господарювання.  Наказами цю проблему не  вирішити.  Першочерговий захід у цьому напрямі – це відміна картотеки-2.  Вивести економіку з бартерного клінчу  можна,  лише  усунувши  основні  фактори,  що примусили її піти в тінь. Перш за все – це високий та нестабільний рівень оподаткування.  Друге – важкий тягар соціальних відрахувань та  складність  положень  законодавства  про працю.  Третє – тягар адміністративного контролю за зовнішньою та внутрішньою торгівлею.

 

Я переконаний,  що,  лише  ліквідувавши   ці   провокуючі   і традиційні для України фактори, можна сподіватися, що підприємства почнуть повертатися до офіційної економіки.  Саме на це  і  будуть спрямовані зусилля нового уряду.

 

Стабільність грошей.  Зміцнення  гривні  є  необхідною умовою стабілізаційної роботи виробництва. Тому грошова та валютнокурсова політики  будуть  зорієнтовані  на  досягнення  таких стратегічних цілей.

 

Перше – забезпечення низьких темпів інфляції.

 

Друге – уникнення різких коливань обмінного курсу  гривні  та орієнтування його динаміки на підтримку вітчизняного виробника.

 

Третє – здійснення заходів щодо підтримання досягнутого рівня та збільшення обсягів золотовалютних резервів Національного банку.

 

Четверте –  сприйняття  процесу   дедоларизації   української економіки.

 

П’яте –  створення сприятливих умов для припливу капіталів та всіх видів інвестицій нерезидентів в економіку України. До речі, з цього питання під час консультації з фракціями було внесено багато ініціатив, які ми обов’язково врахуємо у своїй роботі.

 

Шосте – підтримання стабільності валютного ринку та  розвитку його  структури  з метою сприяння економічному розвитку держави та відповідно до завдань валютнокурсової політики.

 

Створення нормальних умов для господарювання.  На наш погляд, головним  критерієм  тут  є  послідовний та неухильний захист прав власності на засоби виробництва.  Питання форми власності за таких обставин  відходить на другий план.  Однаково надійно повинні бути захищені і права держави,  і права приватного підприємця.  Власник має право не тільки володіти,  а й сповна розпоряджатися не тільки засобами  виробництва,  а   й   результатами   своєї   праці.   Це фундаментальні положення ринкової економіки.

 

Приватизація –  це  камінь спотикання всіх попередніх урядів. Досвід попередніх років наочно показав неефективність  безгрошових форм  приватизації,  користі  не отримує ні саме підприємство,  ні працівник, ні держава.

 

Необхідність досягнення  позитивних   змін   у   приватизації пов’язана  не  тільки  з  виконанням доходної частини бюджету.  За кожним підприємством стоять не менше  сотні  або  тисячі  людських доль. Для них це є єдиним шансом повернутися до нормального життя. Допомогти їм – наш громадський і професійний обов’язок.

 

Отже, першочерговими повинні стати такі завдання.

 

Перше – це забезпечення  відкритості  та  прозорості  процесу приватизації,  щоб виключити можливість зниження ринкової вартості майна підприємств, що приватизуються, та перехід прав власності до нечистих рук.

 

Друге –  це  створення  дієвого правового механізму,  який би гарантував захист діяльності  підприємництва.  Дієва  і  незалежна судова влада – необхідна правова складова економічного зростання в Україні.

 

Третє –   надання   переваги   стратегічним   інвесторам   та активізація   внутрішніх   інвестиційних   потоків.   Ідеться  про персоніфікацію власності на засоби виробництва, а не про розпродаж її з молотка кому заманеться.

 

Четверте. Ми  вивчаємо  і  невдовзі  запропонуємо  на розгляд Верховної  Ради  новий  погляд  на  приватизацію,   який   повинен зацікавити в першу чергу трудові колективи підприємств,  покинутих господарями напризволяще, та активних інвесторів.

 

Хочу наголосити,  що  всі   наші   зусилля,   спрямовані   на оздоровлення  процесу приватизації та створення реального власника не  дадуть  очікуваного  результату,  поки  не  буде   забезпечено зрозумілих,   прозорих  та  стабільних  умов  для  внутрішнього  і зовнішнього інвестора. Ми будемо працювати і в цьому напрямі.

 

Інший бік  проблеми  –  необхідність  удосконалення   системи управління  державними корпоративними правами,  що має забезпечити повноцінну реалізацію  права  кожного  на  ефективне  користування народним надбанням.

 

Сьогодні переважна   більшість   державних   підприємств  або збиткові,  або, в кращому разі, ледь покривають витрати отриманими доходами,  не  маючи фінансової можливості для розвитку.  На жаль, багато керівників дбають не стільки  про  піднесення  підприємств, скільки  про  отримання  прибутків  від  так  званого оперативного управління.

 

Метою реформування     системи     управління      державними корпоративними правами повинне стати передусім поліпшення контролю та  підвищення  економічної  ефективності   діяльності   державних підприємств.

 

Не менших  втрат  економіці  завдають  процедури  реєстрації, ліцензування та перевірок, з якими стикаються підриємці на початку своєї   діяльності.   Ми   звернемося   до  Президента  України  з пропозиціями щодо найскорішого затвердження Концепції регулятивної політики    –    відправного   документа   подальшого   поліпшення господарювання.

 

Неодмінною умовою   незворотності   реформ    є    послідовне вдосконалення  процедури  банкрутства  підприємств,  які  знищують вартість замість того, щоб її створювати.

 

Докорінних змін вимагає система дотацій  та  субсидій,  котрі вже протягом років надаються підприємствам, але так і не допомогли їм звестися на ноги і працювати, розраховуючи на власні сили.

 

Кардинальними заходами уряду будуть: проведення інвентаризації  прямих  і непрямих дотацій та субсидій; зменшення числа інституцій,  які  розпоряджатимуться  фінансами  і коштами  чи  матеріальними  цінностями  держави  (всі рішення щодо надання дотацій або субсидій візуватиме міністр економіки; рішення про  кредитування під державні гарантії в кожному окремому випадку повинні прийматися урядом); поступова відмова від практики надання податкових   пільг   окремим   секторам   економіки   або  окремим підприємствам.

 

Ще одним кроком на шляху активізації діяльності  вітчизняного товаровиробника  має стати оптимізація кредитної системи і системи гарантійної підтримки суб’єктів  господарювання,  яка  забезпечить розширення  обсягів  банківського  кредитування  реального сектора економіки.  Підтримка державою суб’єктів господарювання  активізує малий  і  середній бізнес,  сприятиме створенню додаткових робочих місць,  збільшенню податкових надходжень до бюджету та  підвищенню добробуту  населення.  Перші відчутні зрушення можна буде отримати вже протягом найближчих місяців.

 

Земля. Виключно важливим для народного господарства України і людини є питання власності на землю. Після проведених консультацій з фракціями я підтримую ту позицію,  що відповідає  букві  і  духу указу Президента з цього питання і схвально сприймається більшістю народних депутатів: земля повинна належати тим, хто на ній працює. Саме  тому  насамперед  треба  втілити  в  життя  лозунг  “Земля – селянам!”,  а вже потім міркувати про форми використання землі  та про форми об’єднання селян. Уряд працюватиме саме у цьому напрямі, щоб через персоніфікацію власності на  землю  забезпечити  реальне піднесення аграрного сектора.

 

Наступне –  державні  борги.  Сьогодні  багато  хто  розцінює проблему зовнішніх  боргів  України  як  фатальну.  Я  б  не  став драматизувати   ситуацію.   Проблема  ця  піддається  принциповому вирішенню.  Для розуміння процесів  становлення  державності  дуже важливо  знати  унікальну  історію  накопичення  державних  боргів України.

 

Перше. Хочу нагадати,  що, коли була проголошена незалежність України,  наша  держава  не мала зовнішніх боргів.  Отже,  ми самі творці цього тягаря і цієї політичної ситуації.

 

Друге, найважливіше.  Економічне джерело боргів  –  це  надто високий  бюджетний дефіцит,  що склався в перші роки незалежності. Наприклад,  у 1992 році він становив 13,8 відсотка,  у 1994 році – майже  9  відсотків,  у 1995 – 7 відсотків,  у 1997 – 7 відсотків. Розрахунки показують,  що  накопичений  протягом  1992-1998  років бюджетний  дефіцит  становить  33,4  відсотка  обсягу внутрішнього валового продукту нації в 1998 році, або 34,7 мільярда гривень, чи 14,2  мільярда доларів США.  Це практично дорівнює сумі нинішнього зовнішнього боргу держави Україна. Ми повинні сьогодні визнати, що держава надто довго жила не відповідно до своїх достатків.

 

Третє. Дуже  важливим  у  цих  умовах  є ставлення держави до своїх  боргів.  Воно  визначає  її  не  тільки  політичне,   а   й гуманітарне обличчя. Борги мають обслуговуватися.

 

Четверте. Треба  усвідомити,  що обсяги зовнішніх боргів не є фатальними для України.  Проблема полягає тільки в тому,  що  вони мають   переважно   короткотерміновий   характер   і  дорогу  ціну обслуговування.

 

П’яте. Треба  визнати,  що  за  умови   розумної   фінансової бюджетної   політики   Україна   може  відмовитися  від  зовнішніх запозичень. Коли це станеться, залежить від нашої рішучості.

 

Шосте. Радикальне  наведення  порядку  в   фінансах   держави створить   усі  фундаментальні  передумови  для  розв’язання  цієї проблеми.  Ми оптимістично оцінюємо можливості  вирішення  проблем зовнішнього  і внутрішнього боргу.  Хочу висловити ще одну базову, ключову думку: головною умовою розв’язання проблеми заборгованості в Україні є бездефіцитний Державний бюджет на 2000 рік.

 

Соціальна сфера.   Дозвольте  тезово  сказати,  що  зубожіння народу принижує високу ідею незалежності Української держави, тому віддати  борги  держави  бідній  людині – справа честі та гідності нового уряду і особисто Прем’єр-міністра.

 

Нині соціальна   система   надто    регламентує    українську економіку,  лягає на неї непосильним тягарем. Разом з тим це ще не свідчить про те,  що такі жертви виправдані,  що  вдалося  досягти принаймні  мінімальної  мети  –  забезпечити  прожитковий  мінімум хворим,  старим  чи  безробітним.   Підтримка   соціальної   сфери незначна, життя цих людей ще не стало безбідним та ситим.

 

У реформуванні  соціальної  сфери  на  початкових  етапах має чітко  простежуватися  такий  пріоритет,  як  надання   соціальних послуг.  Держава  повинна  акумулювати  кошти для надання адресної соціальної  допомоги.  Це  ключ  до   подолання   тих   фінансових дефіцитів,  які  виникають  у нашій соціальній політиці.  Витрати, пов’язані з наданням цієї допомоги,  мусять взяти  на  себе  уряд, обласні та місцеві органи влади рівними третинами.

 

Другим кроком  на  шляху  захисту знедолених стане врахування неоподатковуваного прожиткового  мінімуму  при  сплаті  особистого податку громадянами.

 

Радикальність реформ,  які ми прагнемо провести,  дасть змогу створити нові джерела для вирішення дуже болючої проблеми,  яку ми успадкували  після  розпаду  Радянського  Союзу.  Маються на увазі кроки до відшкодування  найбільш  незахищеним  верствам  населення вкладів,  знецінених  протягом  перших  років  незалежності.  Мені приємно,  що більшість фракцій з розумінням  сприйняла  пропозицію про  вирішення цієї проблеми шляхом взяття державою на себе чітких зобов’язань,  шляхом   реструктуризації   і   календарної   сплати відповідних   боргів  залежно  від  пріоритетів,  конкретних  груп населення.

 

Сфера охорони здоров’я,  пенсійне страхування,  інші напрями. Можна  зробити  узагальнюючі висновки,  що з цього приводу сказано дуже багато. Кілька днів тому перед вами виступав Валерій Павлович Пустовойтенко,  який акцентував увагу на необхідності модернізації цієї політики.  Під  час  дискусій  у  фракціях  виступало  багато народних   депутатів   зі   своїми   конкретними   пропозиціями  і зауваженнями.

 

Можу лише сказати,  що я гаряче підтримую і всі конструктивні напрацювання  попереднього уряду,  і пропозиції народних депутатів та  заявляю  про  свій  твердий  намір  довести  розпочату  справу вирішення проблеми соціального сектора до кінця.

 

Дозвольте сказати  ще  декілька слів на завершення.  У своєму обмеженому за часом виступі я не міг і не ставив  за  мету  сповна розкрити  вам  своє  бачення перспектив роботи майбутнього уряду в усіх секторах та галузях народного господарства.  Але гадаю, що за висловленими тезами все ж таки можна вибудувати цілісну картину.

 

Якщо ви  підтримаєте мою кандидатуру на цей високий пост,  ми підготуємо і погодимо з вами  збалансований  проект  радикалізації реформ  під  назвою  “1000 днів”.  Граничний термін подання такого документа:  кінець лютого – початок березня  2000  року.  У  ньому будуть детально викладені параметри подальших процесів у провідних галузях промисловості, енергетиці, транспорті, в аграрному секторі та інших сферах економіки.

 

Отже, щиро  сподіваюся на розуміння і підтримку з вашого боку викладених  вище  фундаментальних  принципів  роботи   майбутнього уряду.   Сподіваюся  й  на  те,  що  спільно  ми  зможемо  досягти консолідації  політичних  сил,  забезпечити  нашу  роботу  стійкою підтримкою   не   ситуативної,   а   свідомої  більшості,  надовго сформованої через підписання найближчим  часом  політичної  угоди, ідею  якої  було  ініційовано  в  рамках  консультацій  з  деякими фракціями  і  підтримано  вчора  ввечері  Президентом  України.  Я переконаний,  що  це  основа  ефективної  праці майбутнього уряду, основа піднесення України.

 

Дякую за  увагу  і  сподіваюся  на  вашу  підтримку.  Спасибі (Оплески).

 

ГОЛОВА. Спасибі, Вікторе Андрійовичу.

 

Прохання записатися   на  запитання.  На  це  відводиться  45 хвилин. Висвітіть, будь ласка, список. Думаю, 45 хвилин достатньо. Зацікавленість велика, я розумію.

 

Слово надається  депутату Кононову.  За ним – депутат Омеліч. Будь ласка.

 

КОНОНОВ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово членові нашої фракції Діброві.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська  область).  Дякую.  Вікторе Андрійовичу!   В   одному   зі   своїх  інтерв’ю  ви  сказали  про кредитування АПК через  рух  землі.  Як  ви  бачите  цей  механізм сьогодні,   коли   питання   про   рух   землі   не   врегульоване законодавством?

 

Дякую.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Я переконаний,  що в основі проблеми,  через яку сьогодні  село  позбавлене  кредитування  та  інших альтернативних фінансових ресурсів, лежить одна причина.

 

У жодній державі селянин ніколи не має достатніх ресурсів для фінансування   виробничого  процесу,  але  абсолютним  ресурсом  у будь-якій економіці завжди була кредитна підтримка.

 

Враховуючи високий  ризок  роботи  цього  сектора,   кредитна підтримка  сільського  господарства  здійснюється  через  механізм іпотеки.  Не власними  коштами,  бо  їх  завжди  не  вистачає,  не кредитуванням під урожай,  бо це дуже ризикова і дорога процедура. В  економіці  будь-якої  країни  кредитування  здійснюється  через механізм іпотечного кредитування.

 

Тому рух фінансів, які ми повинні виділити для села, має бути опосередкований через рух землі,  первинний  та  вторинний  ринок, реальні ціни.

 

Я переконаний,  що  земля є найнадійнішим соціальним фактором захисту фінансових інтересів селянина.  Треба зайнятися розбудовою земельного ринку,  який би видав прийнятну ціну, оптимізував попит і пропозицію та створив надійний  механізм  ротації  фінансових  і земельних ресурсів.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат  Омеліч.  За  ним  –  депутат Сафронов.  Будь ласка.

 

ОМЕЛІЧ В.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, Всеукраїнське об’єднання “Громада”). Шановний Вікторе Андрійовичу! У своїй доповіді ви підкреслили,  що однією  з  найбільш  важливих умов  плідної співпраці є встановлення солідарної відповідальності уряду і парламенту.  Я хотів би, щоб ви назвали можливі механізми, як досягти такої співпраці?Це перше запитання.

 

І друге запитання.  Про необхідність адміністративної реформи мало хто  наважиться  говорити  відверто,  але  таке  рішення  вже прийнято 16 грудня цього року без вашої участі. Чи можливі зміни в цьому питанні?  Адже вашій команді доведеться втілювати цю реформу в життя.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Що стосується першого запитання.  Мені здається, що в дискусії з рядом фракцій ми досягли  компромісу  і  розуміння того,  що  досягти  сьогодні  в  рамках  парламенту  стратегічного поєднання на довгу перспективу, яке б грунтувалося на ідеологічній основі, неможливо.

 

Тому коли  ми  говоримо про політичний альянс,  про політичне об’єднання,  то розуміємо, що йдеться про формалізований тактичний документ,  який  би  дав змогу приблизно на два роки гармонізувати інтереси уряду та парламенту.  Учора представники десяти  фракцій, які   були   запрошені   Леонідом  Даниловичем  у  палац,  провели відповідні консультації і ця позиція отримала підтримку. Тому мені тільки залишається додати, що уряд у цьому процесі буде активним і найближчими днями готовий внести  свої  пропозиції,  які  б  могли скріпити   цей  перший  в  історії  Україні  публічний  політичний документ щодо формування політичної парламентської більшості.

 

Угоди можуть бути різними.  Ви знаєте,  що є чотири  проекти, які дають багато підстав для роздумів.

 

Що стосується    адміністративної    реформи.    Я    глибоко переконаний,  що  жодна  людина  в  державі  не  розуміє   поняття “адміністративна реформа” як константу, яка не видозмінюється і не модернізується  залежно  від  обставин.  Консультації,  які  зараз проводяться,  вже  самі  по  собі  є основою оптимізації майбутніх управлінських рішень. Переконаний, що наслідки консультацій будуть враховані всіма сторонами.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Сафронов. За ним – депутат Шевченко.

 

САФРОНОВ С.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  30,  Дніпропетровська  область). Фракція “Батьківщина”.  Шановний Вікторе Андрійовичу!  У мене таке запитання.  Ми разом з вами долаємо економічну та політичну кризу. А коли ми подолаємо кризу духовну? Я маю на увазі наших підлітків, котрі  сьогодні  замість  навчання у школі нюхають клей.  Я маю на увазі ту молодь,  котра сьогодні бажає навчатись у  вищих  учбових закладах,  але  не  має грошей,  а держзамовлення на фахівців дуже мале. Ті ж, хто закінчує вищі учбові заклади, замість того щоб іти працювати,  стають кваліфікованими “торгашами”.  Будівництво житла для молоді сьогодні зовсім занедбане. Що ви можете сказати з цього приводу? Які у вас побажання у цьому напрямі?

 

ЮЩЕНКО В.А.   Ви   дуже   правильно   зауважили,  що  нас  не влаштовують ті стандарти,  які є в нас  у  дуже  багатьох  сферах: соціальній,  комунальній, освітній. Це стосується рівня пенсійного забезпечення  і  багато  чого  іншого.  На  мій  погляд,  сьогодні найголовніше  –  зрозуміти  причиннонаслідкову  систему:  що стало причиною тих явищ,  які ми з вами спостерігаємо. Я переконаний, що ми з вами переживаємо перш за все велику духовну кризу, та це може стати прекрасною базою для оптимізації всіх  позитивних  процесів. Ключ від цього – в гармонізації економічної, фінансової, освітньої та  культурної  політики.  В  основі  цих  процесів   мають   бути економічні  мотивації,  які  б  дали  змогу  сформувати  ресурс  і направити його перш за  все  на  українську  присутність  у  сфері культури, освіти, медицини і таке інше. Я переконаний, що якраз це і дасть нам відповідь,  як поліпшити  стандарти  нашого  духовного життя, соціального, комунального і медичного забезпечення.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Шевченко. За ним – депутат Полюхович.

 

ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово депутатові Олексі Гудимі (Рух).

 

ГУДИМА О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  ядерної політики та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  123,  Львівська  область). Фракція  Народного  руху  України.  Шановний  Вікторе Андрійовичу! Проблеми енергозабезпечення держави виникли  значною  мірою  через недостатність  диверсифікації  джерел  постачання  енергоносіїв  в Україну.  Провал програми створення  ядерного  паливного  циклу  в Україні  призвів  до  того,  що  в  грудні  не  всі  ядерні  блоки завантажені ядерним паливом.

 

Відсутність альтернативного  джерела   постачання   нафти   в Україну  призвела  до  тих  проблем,  які  ми  маємо  сьогодні  із забезпеченням нафтопродуктами. Яке місце, на ваш погляд, займатиме в    діяльності    Кабінету   Міністрів   програма   енергетичного самозабезпечення України?

 

ЮЩЕНКО В.А. Сьогодні це стало ахілесовою п’ятою при вирішенні проблем  роботи  цього  сектора.  Уряд  Валерія Павловича докладав багато зусиль, щоб вирішити питання. Велику роботу в цьому напрямі вели і попередні уряди.  Якщо говорити концептуально, сьогодні нас менше хвилюють проблеми самої генерації,  хоча про неї також треба думати.  Мова йде,  насамперед, про енергетичну ситуацію, особливо про завершення ядерного циклу на території  України,  над  чим  ми будемо працювати.

 

Ця проблема  виникла  внаслідок глибокої платіжної кризи,  що має  місце  в  секторах  енергетичного  забезпечення.  Енергетична галузь,  по  суті,  стала  другим  бюджетом країни,  який здійснює субсидіювання населення і суб’єктів господарювання. Причиною цього може  бути  також  і недисциплінованість суб’єктів господарювання, низька платіжна  дисципліна  і  низький  контроль  за  здійсненням платежів з боку відповідних державних органів.

 

Я не  був би до кінця відвертим,  якби не сказав,  що в цьому секторі  є  проблеми   власності   та   проблеми   управління.   Я переконаний:  потрібне лише пакетне вирішення цих проблем, що може не тільки дати швидкі й короткотермінові ефективні наслідки,  а  й забезпечить  стратегію  розвитку  цього  фундаментального ринку на майбутнє.  Тому  ми  виходитимемо  у  вирішенні  цього  питання  з необхідності  пакетного  підходу  і обов’язково будемо залучати до консультацій відповідні парламентські кола.

 

Спасибі.

 

ГОЛОВА. Депутат Полюхович. За ним – депутат Стоженко.

 

ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155, Рівненська область). Фракція Народного руху України. Шановний Вікторе Андрійовичу!  Як  каже  наш  знаменитий  професор  Черняк, “передчуття,  що ми напередодні”. У мене немає сумнівів у тому, що ви вийдете  з  цієї  зали  новим  Прем’єр-міністром  України.  Але повірте мені,  по-людськи я вам не заздрю,  а просто співчуваю.  Я знаю так само,  як і ви, на що ви йдете. Тому велику шану і повагу до  вас  викликає  вже  те,  що  ви  розумієте,  на  що ви йдете і розумієте, що вас чекає.

 

У мене запитання до вас.  Будь-яка ініціатива чи затвердження якогось  важливого  законодавчого  акта зустрічають великий опір у першу чергу з боку апарату управління.  Ви знаєте про  це.  Як  ви уявляєте  собі  боротьбу  (я  не  помилився  тут  на  слові,  саме боротьбу) з тим саботажем,  який буде чинитися у вашій  виконавчій гілці влади?

 

Дякую.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Щодо  першої  репліки.  Ви знаєте,  я і сам собі по-людськи не  заздрю.  А  що  стосується  іншого,  то  я  глибоко переконаний,  що проблему виконання можна буде зняти, коли не буде проблеми  ідеології.  Якщо  лава  уряду  буде  мати   свою   чітку ідеологію,  то який би бюрократ там не був і з якого року,  він би там  не  сидів  із  папкою  Держплану  СРСР,  він  змушений   буде підпорядкуватися  ідеології  реформ.  Механізм доведення реформ до завершення – це тільки технічне питання,  яке,  я переконаний,  не буде якоюсь важкою проблемою для нового уряду.

 

Є й інша небезпека.  На мій погляд,  це більш важливо. Не дай Боже,  щоб новий Уряд сформував якісь  “окопні”  позиції  стосовно позицій  та  думок  окремих  фракцій,  особливо  стосовно  позиції парламентської більшості.  Нам треба розуміти,  що ми беремося  за одну спільну справу. Вона виграє тільки тоді, коли і ліва, і праві сторони цього союзу спільно рухатимуться до поставленої мети. Якщо ж будуть спроби відіграватися тільки на виконавчій владі (щоб вона була завжди суб’єктом відповідальності),  то,  вибачте,  ми завжди будемо   відчувати  дефіцит  підтримки.  І  коли  ми  говорили  на засіданнях фракцій про підтримку нового  уряду,  то,  ви  зверніть увагу, ми ніколи не говорили про ситуативну підтримку. Ми говорили про підтримку на многії  благії  літа.  Тоді  програма,  яка  може розпочатися з проекту бюджету 2000 року,  буде прийматися Україною вчасно, що забезпечить дуже ефективні фінансові маневри, пов’язані з березнем 2000 року, і таке інше.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Стоженко. За ним – депутат Манчуленко.

 

СТОЖЕНКО В.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики та  організації  роботи  Верховної Ради  України  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передать слово Марченко Владимиру Романовичу.

 

МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

161, Сумська  область).  Фракция  ПСПУ.  Виктор Андреевич!  После вчерашнего  “кровопускания”  всем  ясно,  что  вы  будете  сегодня избраны  Премьер-министром независимо от вашего выступления,  даже если бы вы 30 минут промолчали.  У меня к  вам  такой  простенький вопрос, связанный с нормами Конституции.

 

Статья 48 Конституции Украины гласит: “Кожен має право на достатній життєвий рівень  для  себе  і  своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло”.

 

Гарантом Конституции  является Президент,  который предлагает нам вашу кандидатуру.  В соответствии с международными документами и  Конституцией  Украины  Кабинет  Министров  и  лично  вы обязаны обеспечить  минимальный  прожиточный   уровень   всему   населению Украины.

 

Готовы ли  вы,  как  Премьер-министр,  предложить до принятия бюджета проект Закона о прожиточном минимуме, чтобы в соответствии с  ним  повысить  минимальный  уровень  заработной платы и пенсий, чтобы Украина не была страной,  где осуществляется геноцид народа, а превратилась в страну, которая защищает интересы своего народа и перестанет позориться на мировом  уровне  как  страна  с  наиболее низким жизненным уровнем. Прошу ответить конкретно.

 

Спасибо.

 

ЮЩЕНКО В.А. Уряд готовий за 24 години внести такі пропозиції, якщо  ви  за  24  години  внесете  уряду  пропозиції  щодо  джерел (Оплески).

 

ГОЛОВА. Депутат Манчуленко. За ним – депутат Кірімов.

 

МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька  область. Фракція НРУ.  Шановний Вікторе Андрійовичу!  Фінансово-олігархічні клани роз’їдають Україну.  Ці клани мають доступ практично до всіх щаблів державної влади.  Що  ви,  як  Прем’єр-міністр,  збираєтеся зробити для того,  щоб здолати гідру фінансово-олігархічних кланів України? Це перше запитання.

 

Друге – щодо реформування Збройних Сил України та  перехід  у найближчі  п’ять-сім  років  до професійної армії та запровадження справді демократичного й цивільного контролю  над  усіма  силовими структурами України.

 

Третє запитання  зовнішньополітичного плану.  Ваша думка,  як наступного   Прем’єрміністра,   щодо    входження    України    до Європейського Союзу та НАТО.

 

Дякую.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Що стосується першого запитання.  Я переконаний, що  ми  повинні  вигравати  принципами.  Якщо  ми  встановимо,  що принципи управління в державі будуть прозорими,  це буде запорукою того,  що в  управлінні  державою  не  будуть  використані  брудні засоби,  що  до  управління  державою  не  будуть залучені складні фігури.

 

Вважаю, що при кадровому формуванні органів влади не  повинно бути  конфлікту  інтересів держави і інтересів приватного бізнесу. Два-три  відповідних  постулати  можуть  допомогти  нам  на   фазі формування   принципів.   Я   не   хочу   говорити   на   цю  тему персоніфіковано (сподіваюсь, і ви не думали персоніфіковано). Мова йде тільки про те,  щоб встановити сильні,  здорові принципи,  які вбережуть нас від можливої корозії, зокрема, в уряді.

 

Особисто я вітаю тези,  які сьогодні  формуються  військовими спеціалістами  про  те,  що  Україна  повинна  рухатися  в напрямі формування моделі національної армії  на  професійній  основі.  Ви розумієте,  що для того,  щоб я говорив з вами фахово,  відверто й чесно,  мені потрібні більш глибокі знання цих проблем і, можливо, більш   предметні   консультації   різних   сторін,  які  однаково зацікавлені в розвитку цього процесу.  Я переконаний,  що кожен із нас  хоче  бачити  Збройні Сили в Україні надійними й сильними.  У цьому контексті,  я думаю,  будьяка версія вирішення цього питання буде  сприйматись  і  Кабінетом Міністрів,  і іншими зацікавленими сторонами конструктивно.

 

Безумовно, мені б  хотілося,  щоб  Україна  мала  європейське обличчя  і  орієнтувалася  (в  широкому  розумінні) на європейські стандарти, щоб ми бачили заможного українця (на рівні європейських стандартів),  щоб  бачили  розвиток  суспільної сфери,  підвищення рівня комунального забезпечення,  інших стандартів життя до  рівня тих зразків, до яких би ми хотіли підтягнутися.

 

Тому, звичайно,  говорячи  про  цей напрям,  ми повинні чітко розуміти,  що для досягнення такого стандарту нам ні в якому  разі не треба нехтувати ніякими ринками й інтересами. Все, що працює на інтереси України, треба використовувати.

 

І я не хотів би,  щоб  інша  частина  “географії”  від  цього псувалась.  Ми  повинні  максимально  використовувати  в інтересах України і традиційні,  і  нові  зв’язки.  Головне,  щоб  вигравала українська присутність, вигравали українські інтереси.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним – депутат Гадяцький.

 

КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров’я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).  Дякую,  Олександре Миколайовичу.  Шановний Вікторе Андрійовичу! По-перше, у мене геть сумні  передчуття,  але  я сподіваюсь,  що сьогодні вам допоможе і Бог, і весь парламент.

 

По-друге, –  лапідарно:  яке  ваше  ставлення  до   вирішення чорнобильських  проблем.  Українська фінансова система зруйнована. Як ви вважаєте, чи її можна відновити?

 

ЮЩЕНКО В.А.  На моє переконання, чорнобильську проблему треба вирішувати  в  системі  балансів – балансів екологічних,  балансів енергетичних,  які  повинні  базуватися  на   принципі   інтересів України.

 

Сьогодні є розуміння цього процесу, є нові ініціативи. Думаю, що нам  вдасться  сформувати  альтернативні  рішення  забезпечення потреб   енергоринку.   Я   також  переконаний,  що  нам  вдасться сформувати модель,  яка б влаштувала тих,  хто занепокоєний рівнем безпеки  на  ЧАЕС,  що зробило багатьох учасників здійснення цього проекту, по суті, конфліктуючими сторонами.

 

Що стосується фінансової системи,  то я глибоко переконаний у правильності однієї тези, яку поясню декількома реченнями.

 

Перше. Я переконаний,  що на сьогодні стратегічний глобальний інвестор України – це сам українець.  Доки в інвестиції не  прийде українець,  марно запрошувати нерезидентів, тому що вони ніколи не повірять нам за цих обставин. Якщо не вірить наша людина, що можна вкладати кошти в свою країну,  то для нерезидента ця проблема стає складнішою вдвічі.

 

Друге. Що  потрібно  для  того,  щоб  ми   мали   національні інвестиції, щоб квітла, наприклад, кредитна система? Для того, щоб квітла кредитна система,  в  неї  хтось  повинен  спочатку  внести гроші. Банки своїх грошей не мають. Це аксіома. Базові й фінансові ресурси є тільки в населення.

 

Нам потрібна  мотивація,  яка  забезпечувала  б   надходження ресурсів у банківську систему з практично тіньового сектора.  Коли я говорю “тіньовий сектор”,  то маю на увазі  людину,  яка  тримає свої  заощадження  в доларах.  Це не кримінальна операція,  але ці кошти –  поза  публічним  сектором.  Нам  треба  забезпечити  таку стабільність національних грошей,  таку стабільність цін і на таку довгу перспективу,  щоб українець повірив, що гроші, які він внесе в   нашу   банківську  систему,  не  будуть  з’їдені  інфляцією  і девальвацією  національної  валюти.  Це  база   для   забезпечення мобілізації  внутрішніх  фінансових  ресурсів.  Якщо  ми  вирішимо проблему  мобілізації  внутрішніх  фінансових  ресурсів,  це  буде першою ознакою,  що ми вступаємо в епоху формування інвестиційного клімату в Україні за рахунок власних національних ресурсів.

 

ГОЛОВА. Депутат Гадяцький. За ним – депутат Борзих.

 

ГАДЯЦЬКИЙ Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної  політики,  фізичної культури і спорту (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об’єднання “Громада”).  Прошу передати слово Павловському Михайлу Антоновичу. Дякую.

 

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область). Дякую. Шановний Вікторе Андрійовичу! Мені імпонує те, що ви справді хочете,  щоб Україна була розвинутою державою, і готові діяти  сміливо.  У  мене  до  вас  одне велике запитання з кількох частин. Помітьте їх собі і дайте відповідь.

 

Чи згодні ви з тим,  що у нас сьогодні найглибша криза  –  це криза    системи   управління?   Розвинуті   країни   забезпечують керованість в економіці,  політиці й культурі, і механізмами цього є:  державне  замовлення (у Сполучених Штатах – 20 відсотків,  а в нас – 0);  фінансове забезпечення пріоритетних галузей.  (Зокрема, дотування  сільського  господарства  в  розвинутих  країнах.  Щоб, скажімо,  указ Президента запрацював,  треба сільське господарство забезпечити  фінансово,  врегулювати  кредитну  політику,  бо якщо кредитів більше 20 відсотків, то виробництво не росте).

 

Далі. Ми повинні сміливо сказати,  що хочемо бути  розвинутою державою   і  на  етапі  виходу  з  кризи  застосовуємо  ідеологію протекціонізму,  тобто  захисту  свого  ринку  і  підтримки  свого виробника.  Зовнішнє  запозичення  коштів  –  це  дійсно  знищення виробника.  Ми не відстоювали своєї ідеології,  тому ці  кошти  не йдуть у виробництво.

 

І останнє.  Як  же  ми  будемо проводити промислову політику, якщо ми ліквідовуємо Міністерство промислової політики?

 

Будь ласка, дайте відповідь.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Я переконаний,  що змінити ситуацію можна  через вдосконалення управління. Напевно, справді можна сказати, що криза управління є одною з найголовніших причин тієї ситуації, яку ми на сьогодні маємо. Це неефективне управління фінансами, малоефективне системне управління структурними змінами, ринком, кредитами і таке інше.  В принципі теоретично я з вами згоден. Не згоден в тому, що у нас немає державного замовлення.  Та немає країни,  в якої б  не було  державного  замовлення.  Якщо є видаткова частина державного бюджету,  то вже автоматично є державне замовлення. Якщо в Україні є армія, то вже автоматично є державне замовлення. Якщо є інститут влади, безумовно, є державне замовлення. Ми можемо говорити тільки про  різну його формалізацію.  Скажімо,  контракт на закупку хліба Міністерством оборони.  Це теж,  до речі,  державне замовлення. Ви розумієте,  що  хліб  сьогодні  армією  закуповується.  Тільки  це замовлення  на  галузевому  рівні.  Те  ж  стосується   освітньої, медичної сфери і так далі.

 

Але я  переконаний,  що за мудрого підходу до вирішення цього питання ми з вами можемо отримати вмотивоване державне замовлення, яке визначене наперед, яке буде визначати тенденції і мотивації на конкретному ринку, яке сприятиме певною мірою і розвитку аграрного ринку  та  слугуватиме своєрідним якорем,  стабілізатором аграрних відносин.  Якщо таке замовлення буде конкретизоване, формалізоване у тих межах,  про які ми говоримо, то, безумовно, це буде непогана мотивація для будь-якого сектора.

 

Я згоден з вами,  що процентна ставка понад 10-15 відсотків – це ставка,  яка не стимулює інвестиційні і капітальні процеси.  Ми лише повинні погодитись  із  одним:  для  того,  щоб  ставка  була меншою,  приплив депозитів повинен бути більшим. Але щоб ми, йдучи на  обов’язкове  зниження  процентної  ставки,  не  порушили  інше правило, щоб ми не забули про інтереси депозитора, тобто українця, який повинен внести гроші в банківську  систему.  Треба  визначити такі   процентні   ставки,  які  сьогодні  покривали  б  інфляцію, девальвацію і робили би  вмотивованою  поведінку  інвестора.  Хоча концептуально ви праві.

 

Із розумінням  ставлюся  до  ідеології  протекціонізму.  Щодо промислової політики і взагалі процедури управління,  то, я думаю, тут варто сказати таке: якщо ми маємо конкретну державну власність у конкретній сфері економіки,  тоді,  звичайно, варто говорити про галузеву процедуру управління. Якщо ми говоримо про галузі, в яких державної власності практично  немає,  то  говорити  про  галузеву модель  управління  –  це  суперечність  між формою і змістом.  Ми просто будемо плодити бюрократа.

 

У даному випадку я не  даю  пряму  відповідь  конкретно  щодо Міністерства промполітики,  кажу про принципи й засади, на яких ми будемо формувати логіку управління в новому Кабінеті Міністрів.  А це питання ми розглянемо з точки зору достатності управління через ті важелі,  які вже передбачено, які вже закладено. Я переконаний, що їх достатньо, аби забезпечити проведення цієї політики.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Борзих. За ним – депутат Білоус.

 

БОРЗИХ О.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань аграрної політики та  земельних  відносин  (виборчий  округ 103,  Луганська область). Аграрна партія України. Шановний Вікторе Андрійовичу! Історично склалося так, що я буду втретє підтримувати ваше призначення на високу державну посаду.

 

ЮЩЕНКО В.А. Дякую.

 

БОРЗИХ О.І. Ви, як ніхто, добре знаєте і розумієте фінансовий стан в агропромисловому комплексі.  Перше запитання.  Як  зробити, щоб кредити стали доступні для селян?

 

І друге   запитання.   Згідно  з  указом  Президента  України здійснюється програма  “Власний  дім  на  селі”.  Є  пропозиції  в бюджеті  передбачити  кошти  на  цю програму.  Підтримуєте ви таку пропозицію чи ні?

 

Дякую.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Дякую. Щодо першого запитання, то є два акценти. Про  доступні  кредити  і  доступні  процентні ставки я попередньо висловив  ту  думку,  що  ми  повинні  створити  такі   політичні, економічні,  фінансові  засади,  коли  б  українець почав вкладати кошти в українську банківську  систему.  Але  за  певних  обставин навіть  це не може бути остаточною відповіддю.  Чому?  Дозвольте я наведу приклад.

 

Відповідно до  бюджету  на   1999   рік   Національний   банк профінансував  Міністерство  фінансів  у  цьому  році  на суму 3,7 мільярда гривень.  Економіка  в  цьому  році  Національним  банком профінансована на мінус 18 мільйонів гривень. От уявіть собі, якби ми 3 мільярди гривень,  які  сьогодні  направлено  на  споживання, переорієнтували  на продуктивну економіку,  то про які б процентні ставки і про яку б доступність  банківського  портфеля  йшлося  б? Тому моя відповідь полягає ось у чому.

 

Шановні народні депутати!  Коли ми з вами будемо обговорювати бюджетну,  зокрема фіскальну політику на 2000 рік (ми називаємо її рубіконом  реформ  2000  року),  то  нам  треба  не прогадати й не вилучити з ринку мільярди ресурсів, які повинні насамперед піти на перспективне,  унікальне українське село.  Я прошу вас звернути на це увагу,  оскільки  ви  архітектори,  модерністи  тієї  політики. Дійдемо  ми  порозуміння щодо бюджету,  то дамо компліменти нашому виробничнику.  Не дійдемо порозуміння, то будемо жити не по коштах у  державному секторі фінансування,  і економіці не дістануться ні ресурси,  ні дотації.  Це  вже  я  частково  відповідаю  на  друге запитання.  Шановні  народні  депутати,  я  пропоную  до  акцентів бюджетної політики 2000 року підійти саме з такою міркою.

 

Я переконаний:  нам усім соромно,  що в Україні своєчасно  не виплачуються  пенсії.  Я  переконаний:  нам  соромно,  коли людині несвоєчасно  видається  зарплата,  субсидії,  в   тому   числі   й соціального  характеру,  особливо  найбільш  незахищеним  верствам населення, стипендії тощо.

 

Отже, моя пропозиція в  контексті  вашого  другого  запитання звучатиме  приблизно так.  Уряд прийде до вас із кошиком ресурсів, які має держава на 2000 рік. Ваше завдання, як політиків, сказати, які  ви бачите нагальні політичні пріоритети.  Якщо ви визначаєте, що та ідея, яку ви висунули, може бути політичним пріоритетом 2000 року,  то вона й буде політичним пріоритетом 2000 року в межах тих ресурсів, які ми з вами будемо політично розподіляти.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Депутат Білоус. За ним – депутат Тропін.

 

БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Шановний  Вікторе  Андрійовичу!  Повністю підтримуючи вашу кандидатуру, я хотів би почути вашу думку з таких питань.  Зрозуміло, що ефективність діяльності уряду залежатиме не тільки  і не стільки від угоди урядовопарламентської,  скільки від конкретних дій.  Зокрема,  чи  вдасться  вам  пройти  між  Сціллою погодження   різних  партійногрупових  регіональних  інтересів  та Харібдою ефективної діяльності?

 

Тож яке все-таки ваше ставлення – не  конкретне,  а,  скажемо так,  загальне  економіко-політичне  –  до  проблеми  списання  та реструктуризації боргів підприємств (наприклад,  черговий урядовий законопроект  сьогодні  внесено в парламент),  до проблеми вільних економічних зон,  коли вже цілі міста  й  області  стають  такими, оскільки  економічний  ефект  від усіх цих речей поки що не зовсім зрозумілий,  а втрати бюджету вже є  реальні?  Яке  ваше  загальне ставлення до цієї проблематики?

 

ЮЩЕНКО В.А. Стосовно першого запитання все-таки хочу уточнити власну  позицію.  Я  переконаний,  що  процентів  60   майбутнього прогресу  формується  в  гармонії  між  виконавчою  владою  і цими високими стінами.

 

Повірте, рубікон ми маємо перейти через  декілька  днів.  Від того,  наскільки  швидко  ми  з  вами пройдемо тему бюджету,  тему боргів,  тему секторальних реформ, залежатиме відповідь фінансова, чи   уряд   отримає  той  інструмент,  за  допомогою  якого  можна оптимізувати ситуацію.

 

Тому на тему рішучості можна віднести такі  активи:  так,  ми готові  протягом  перших  ста  днів  зробити  в  галузі  державних фінансів  максимально  серйозні  мобілізуючі  кроки,  починаючи  з мораторію  на  окремі  державні  витрати чи то будівництво,  чи то утримання управлінського апарату, відрядження, автомобілі тощо. Це з одного боку.

 

З другого  боку,  ми  готові  сформувати  більш  чіткий канал надходження  державних  фінансів,  відхилити  перерозподіл,   який виникає на шляху цих ресурсів і багатобагато інших речей,  про які можна сказати,  що це невідкладні моменти.  Але  це  всього  30-40 відсотків  наших  можливостей.  А 60 відсотків наших можливостей – все-таки в конструктиві нашої співпраці.  І я дуже  прошу,  благаю вас  підтримати  уряд  у цьому,  бо ми маємо єдину мету – майбутнє України.

 

Стосовно вільних економічних зон моя  позиція  негативна.  І, знаєте,  рано чи пізно нам політично треба визнати:  або ми робимо всю Україну зоною  (Оплески).

 

Стосовно реструктуризації,  то це питання має два аспекти.  З одного  боку,  якщо  реструктуризацію  ми розуміємо так,  що зараз підведемо базовий  нуль  під  ті  негативні  процеси,  які  в  нас відбуваються,  зокрема в бюджетній сфері та із сплатою податків, і все,  що далі відбуватиметься,  ми будемо класифікувати як  злочин проти України,  то я за реструктуризацію боргів. А з другого боку, я проти реструктуризації боргів, якщо вона регулярно раз на місяць подається   як   солодка   приправа   до   чаю.   Ніколи   суб’єкт господарювання не звикне до дисципліни платити державі по  боргах, платити суб’єктам по боргах.

 

З одного  боку,  ми  чітко  усвідомлювали,  що за борги треба платити незалежно від того,  хто ти,  де ти перебуваєш  і  яка  ти структура.  З другого боку, ну, карта так пішла, що до цього в нас була складна історія цих боргів,  щодо яких  в  багатьох  випадках повинна вирішувати держава. Якщо держава досягає консенсусу в тому плані,  що  ми  робимо  базовий  нуль,  але  далі  рухаємося   без компромісів, це логіка.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Тропін. За ним – депутат Юхимець.

 

ТРОПІН В.І.,   член   Комітету   Верховної   Ради  України  у закордонних справах і зв’язках з СНД (виборчий округ 157,  Сумська область).  Спасибо.  Фракция  коммунистов.  Виктор  Андреевич,  вы женаты. А в декларации не указаны доходы жены. Кстати, какое у нее гражданство? Это первое.

 

Второе. Насколько я понимаю, вы госслужащий. И зарплата у вас составила 91 тысячу гривень,  в то время как сегодня только  стоит вопрос  о  том,  чтобы  поднять  зарплату Президенту до 2,5 тысячи гривень в месяц.

 

И третий вопрос – вам и Леониду Даниловичу.  Где-то год  тому назад  СБУ передавало материалы о деятельности Нацбанка.  Скажите, не повторится ли через некоторое время ситуация,  аналогичная той, что сложилась с Лазаренко?

 

ЮЩЕНКО В.А.  Мені  здається,  у  вас  є  ще  якісь запитання? (Оплески).  Шановний колего громадянин!  Ви знаєте,  я жонатий.  У мене  є  дружина.  Якщо  вас  цікавлять  подробиці мого приватного життя,  яке,  до речі, захищається Конституцією України, підійдіть до  мене,  я  вам  розкажу біля туалету (Оплески).  А також і інші подробиці  цього  життя.  Якщо  вам  не  принизливо  це  запитання ставити, то мені принизливо на нього відповідати.

 

Вибачте. Ви  знаєте,  про  що  ви  запитуєте,  я  знаю,  що я відповідаю.

 

Друге запитання.   Шановні   народні   депутати!   Ви   маєте претензії,  що я не все в декларації показав?  Так?  Чи ні?  Ні. Я показав в декларації те,  що я  отримую.  Ви  її  прочитали.  І  я розраховував на це, і я вчинив чесно. Хтось мене запитував про мою хату. Я вже хотів кореспондентів туди вести, та мене зупинила одна дуже висока особа в цій державі: не ганьбися, бо ти знаєш, кому ти відповідаєш (Оплески).

 

Вибачте, шановні народні депутати!  Якщо ви маєте інтерес  до моєї хати, завтра буде автобус, я вас усіх запрошую до тієї хати.

 

Шановні народні депутати, я веду з вами відкриту політику

 

ГОЛОВА. Спасибі.

 

Депутат Юхимець. За нею – депутат Круценко.

 

ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (виборчий  округ  196,  Черкаська область). Прошу передати слово депутату Роєнку.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область). Шановний Вікторе Андрійовичу!

 

ЮЩЕНКО В.А. Вибачте. Я не відповів ще про матеріали СБУ.

 

Люди, давайте   будемо  мати  совість.  Давайте  будемо  мати совість.  Досить порпатися  в  брудній  білизні.  Я  хочу  жити  в Україні,  яка  перебуває напередодні третього тисячоліття,  а не в Україні, яка хоче імітувати 1936 рік. Я такий самий громадянин, як і  ви.  Я  не  маю боргів ні перед ким,  зокрема й перед вами:  ні фінансових,  ні політичних.  Якщо йдеться про ту брудну записку, я скажу:   її   заберуть  так,  як  її  подали.  Система  спрацювала бездоганно.  А якщо в цій аудиторії є декілька людей,  які  хочуть мати  клювки  на  цьому,  займіться продуктивною працею на користь народу (Оплески).

 

ГОЛОВА. Депутат Роєнко.

 

РОЄНКО В.Г.  Олександре  Миколайовичу,  моя  хвилина   пішла. Вікторе   Андрійовичу!  Чи  можна  за  три  місяці  виконати  указ Президента про  реформування  аграрного  сектора  економіки,  який порушує   одинадцять   статей  Конституції,  якщо  навіть  Сталін, проводячи колективізацію, на це відвів кілька років і скільки було ним  допущено помилок?  А скільки буде допущено помилок тепер?  Це перше запитання.

 

Друге запитання.  Яка ваша позиція стосовно того,  щоб  кошти соціального  страхування залишилися в розпорядженні профспілок,  а не йшли до державного бюджету?  Тому сьогодні під стіни парламенту депутат  Стоян привів членів профспілок,  які виступають проти дій Президента і Кабінету Міністрів у цьому питанні.

 

І третє запитання.  Чи не здається вам,  що коли  ви  станете Прем’єр-міністром, то будете “хлопчиком для биття”?

 

Дякую.

 

ЮЩЕНКО В.А.  Ну,  стосовно  биття,  то,  ви  знаєте,  я вже в рубцях. Мене вже, власне, це питання мало цікавить.

 

Стосовно соціальних фондів і питання землі.  Я розумію,  що з різних  боків цього залу можуть лунати запитання з різним акцентом стосовно питання землі в  Україні.  Благаю  вас  визнати  сьогодні єдине:  ми всі розуміємо, що в тому стані, в якому ми перебуваємо, ми формуємо собі колапс.  Думаю,  що ми це розуміємо.  Це з одного боку.  А з другого боку,  як перейти до того бажаного сценарію, до тієї бажаної процедури використання землі та управління нею,  яких ми прагнемо? Єдиним способом: треба рухатися.

 

Після тієї  дискусії,  яку я провів в аграрній фракції,  мені стало просто легше жити.  Коли я йшов у фракцію, то думав, що буде так:  ми  почнемо з землі і землею закінчимо,  грюкнемо папками об стіл,  зачинимо одні за одними  двері,  і  на  цьому  діалог  буде завершено.  Ви знаєте, я вийшов сміливішою людиною в питанні землі після розмови у фракції.  Я зрозумів,  що  можна  через  публічну, чесну,  відверту  розмову,  абсолютно  в  інтересах  селянина  (це базовий,  глобальний  постулат  у  цьому  питанні)  та  в  певному часовому вимірі прийти до позитивного компромісу.  Я переконаний у цьому.  Я вас про одне благаю в цьому питанні:  давайте сідати  за стіл.  Ми  повинні говорити,  ми повинні зустрічатися і не повинні пікіруватися.  Ми знайдемо форму реалізації, форму відповіді на це питання.  Я ж розумію, що це не питання землі як такої, це питання політики,  питання суспільного життя,  питання соціального захисту тієї людини, у якої є тільки один шанс – земля. Розумію, про що ви турбуєтеся:  щоб та земля не потрапила до того,  хто  просто  буде використовувати її як інструмент паразитизму. Я з вами згоден! Нам треба просто сідати,  думати в цьому напрямі,  щоб ми не фіксували тільки застій. Ось єдине моє прохання в цьому питанні.

 

Стосовно використання ресурсів соціальної сфери.  Знову-таки, я розумію,  що це політичне питання.  Моя відповідь  повинна  бути дуже обережною.  Моя власна позиція полягає в чому? Давайте будемо говорити  про  процедуру  використання  соціальних   коштів,   яка найбільше відповідає інтересам бідної людини.  Якщо ви скажете, що цей сценарій саме такий,  то я  ваш  союзник.  Знову-таки,  це  те питання,  що межує, знаєте, з двома різними політичними позиціями. Нам це треба враховувати.

 

Тому алібі може бути тільки одне:  якщо це в інтересах людей, то ми можемо все зробити…

 

ГОЛОВА. Спасибі.

 

Шановні колеги,   час  вичерпано,  але  фракція  Прогресивної соціалістичної партії наполягає, щоб їхньому представникові надали слово (Шум у залі).

 

Вікторе Андрійовичу, спасибі. Сідайте, будь ласка (Оплески).

 

Розпочинаємо обговорення.   Слово  для  виступу  від  фракції “Реформи-Конгрес”… (Оплески).

 

Шановні колеги!  Ми  ж  не  в  театрі,  щоб  тут  аплодувати. Проголосуємо,    тоді    будемо    аплодувати.    Ну,   не   можна перетворювати…  Я  ще  раз  хочу  нагадати:  вас  помітили,  вас побачили (Оплески).

 

Будь ласка,  від  фракції  “РеформиКонгрес”  слово  надається депутату Пинзенику.  За ним буде виступати депутат Пересунько  від групи  “Незалежні” (Шум у залі).  Я від фракцій дам усім виступити обов’язково.

 

ПИНЗЕНИК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (виборчий округ 117,  Львівська область).  Шановний  Президенте!  Шановні  колеги!   Для   фракції “Реформи-Конгрес”   не   стояло   питання  –  підтримувати  чи  не підтримувати Віктора Ющенка. Наша позиція – однозначно так!

 

Набагато більше  нас  турбувало  інше:  що  станеться   після призначення  Віктора  Ющенка?  Бо це не просто питання,  коли і як спалять Ющенка,  як,  можливо,  дехто тільки й  очікує.  Ми  маємо унікальний  і,  можливо,  останній шанс дати українському народові надію на краще життя.  Шанс,  який диктує надзвичайна  критичність нинішньої  ситуації.  І  якщо  не  усвідомити  цю критичність,  то нагадаємо:  у разі  нестворення  нормальних  умов  для  ефективної роботи   уряду  переможців  і  переможених  не  буде.  Всі  будуть переможеними.

 

Судячи з учорашньої зустрічі одинадцяти фракцій у  Президента України  та  сьогоднішнього  духу,  Ющенко  отримає  нині згоду на призначення Прем’єр-міністром.  Але  мусимо  поставити  запитання: наскільки вистачить нашої сьогоднішньої підтримки?

 

Фракція “Реформи-Конгрес”  вважає  за необхідне наголосити на створенні умов для нормальної роботи  уряду.  Ці  умови  можуть  і повинні забезпечити три сторони:  Президент України, Верховна Рада України,  уряд.  І  вони  мають  бути  зафіксовані  в  політичному договорі між сторонами з такими принциповими питаннями: формування парламентської більшості (а одинадцяти  депутатських  фракцій  вже достатньо для цього),  зобов’язання щодо підтримки реформаторських дій уряду,  гарантія роботи уряду протягом двох  років,  кадри  та повноваження уряду.

 

Фракція готова   навіть   розглядати   питання   саморозпуску парламенту у разі невиконання політичної угоди з боку  парламенту. Без  такої угоди нинішнє формування уряду можна розглядати як дуже ймовірний провал з моменту призначення.  Фракції Народного руху  і “Реформи-Конгрес” внесли проект такої угоди.

 

Є інші  варіанти.  Ми  готові  сідати  з  іншими фракціями та шукати спільний погоджений варіант.  Для цього має  бути  створена відразу  після  призначення нового Прем’єр-міністра робоча група з представників фракцій,  Президента і  Прем’єр-міністра.  Звичайно, таку  угоду  треба  було  мати  до  призначення  Прем’єр-міністра. Сьогодні  цього  вже  не  зробиш.  Тому  ми  пропонуємо  підписати політичну  угоду  разом  зі  схваленням програми діяльності нового Кабінету Міністрів.

 

Для нас  не   було   простим   питання   про   входження   до парламентської  більшості,  але  з  урахуванням  нових обставин ми готові взяти на себе політичну  відповідальність  разом  із  новим урядом  і  новим  Президентом  України.  Готові в тому разі,  коли гарантії ефективної взаємодії всіх гілок влади будуть  зафіксовані відповідною угодою (Оплески).

 

ГОЛОВА. Депутат Пересунько, депутатська група “Незалежні”. За ним – депутат Мороз.

 

ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   правової   реформи   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ  (о)).  Шановний  пане  Президенте!  Шановні депутати!  Сьогодні  Верховна  Рада знову розглядає кандидатуру на посаду Прем’єрміністра.  На жаль,  досі  визначальним  чинником  і критерієм  цього  процесу  виступала  не  відповідність  кандидата посаді, а вузькі партійно-фракційні інтереси. Проблема навіть не в конкретних персоналіях.  Постало питання більш серйозне:  чи зможе за невизначеності парламенту ефективно працювати виконавча влада?

 

Я звертаюся  до  фракції  комуністів   і   їхніх   союзників. Президент  отримав  від  народу кредит довіри.  Саме тому за всіма канонами демократії він має право  призначати  Прем’єр-міністра  й формувати   урядову   команду.   Тому   давайте   дамо  можливість Президенту,  якого підтримала більшість народу,  призначити уряд і розпочати  програму  реальних  дій  для  оздоровлення економіки та суспільного життя.

 

Звертаюся до  фракцій,  які  називаються  пропрезидентськими. Нині  тільки Президент має право взяти на себе відповідальність за кардинальні  політичні  й  економічні  рішення.   Не   підтримавши кандидатуру,   подану   Президентом,  ви  можете  перекласти  таку відповідальність на весь парламент і  дати  привід  для  майбутніх звинувачень  у  тому,  що  Верховна Рада ламає проведення програми економічних реформ.

 

Нині парламент   має    нового    претендента    на    посаду Прем’єр-міністра – голову Національного банку Віктора Ющенка.  Він давно  посідає  перші  місця  серед  професіоналів,  котрі  здатні очолити новий реформаторський уряд.

 

Те, що   Президент   пропонує   на   посаду  Прем’єр-міністра кандидатуру людини,  яка  не  пов’язана  з  промислово-фінансовими угрупованнями, свідчить про його прагнення уникнути ситуації, коли олігархічні  клани  матимуть   змогу   підкорити   своєму   впливу економічну стратегію уряду.

 

Перед державою  постали  надто  складні  проблеми.  По-перше, держава загрузла в  натуральній,  бартерній  системі  розрахунків. По-друге,  перед  Україною постає проблема виплати трьох мільярдів доларів зовнішнього боргу та отримання нових кредитів.

 

Можна сперечатись,  потрібні  позики  чи  ні,  але   сьогодні доведеться визнати: проблема боргу є, і без того рівня порозуміння з вельми поважними  міжнародними  фінансовими  інституціями,  який здатен  продемонструвати  Прем’єр-міністр Ющенко,  розв’язувати її неможливо.  По-третє,  і перша, і друга проблеми викликають нову – постійне   зростання   внутрішнього   боргу,   що   призводить  до концентрації соціальної напруженості в суспільстві.

 

Отже, ми знову доходимо висновку,  що  уряд  повинен  очолити фахівець  рівня  Ющенка,  який  добре  обізнаний  у  всіх сучасних тонкощах фінансового регулювання економіки.

 

Тому група “Незалежні” підтримує кандидатуру Віктора Ющенка і пропонує всім проголосувати за нього.

 

Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВА. Шановні колеги!  Перед тим як надати слово Олександру Олександровичу,  я прошу промовців  від  фракцій:  ми  обговорюємо сьогодні  не Верховну Раду,  не народних депутатів,  не керівників фракцій.  Ми обговорюємо питання про надання згоди на  призначення Президентом України Прем’єр-міністра.

 

Давайте не будемо посипати попелом голову, його сиплять щодня з телеекранів.  Давайте вести розмову про кандидатуру. Сьогодні це важливе питання. І не грайтеся, будь ласка, з довірою українського народу.

 

Будь ласка,  Олександре Олександровичу.  За  ним  виступатиме депутат Удовенко.

 

МОРОЗ О.О.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  Президенте  й Голово Верховної Ради! Шановні  колеги!  Президент  вніс   кандидатуру   Прем’єрміністра. Зрозуміло,  що  він  здійснюватиме  свій  курс,  себто  той,  який розроблявся,  на жаль,  не в нас. У нас свого, українського, як ми переконались, поки що немає.

 

Ющенко, як  ми  зрозуміли  під  час зустрічі у фракції,  буде проводити ліберальну політику.  Це не та лінія, яку ми обстоювали, але  вона  тим  не менше передбачає розвиток демократичних засад у суспільстві.  Це не бандитський  клановий  режим.  За  умов,  коли представник    лівих    чи    лівоцентристів    не    може    бути Прем’єр-міністром,  коли люди піддались на агітацію за  нинішнього Президента,  нам треба вибирати між ліберальним і клановим урядом. Тобто  утримати   суспільство   на   демократичних   началах   або підштовхнути його до одержавленого бандитизму.

 

Клановість влади  передбачає ієрархічність влади,  специфічну особисту залежність представників  влади.  Ієрархічна  влада  може триматись  лише  на  злиднях і непоінформованості населення.  Ми в тому переконались і під час виборів теж.  Як не парадоксально, але такій владі вигідна ситуація “чим гірше,  тим краще”. Бо коли буде краще,   запрацює   економіка,   виробництво,   тоді    проявиться солідарність    груп    людей,    у   тому   числі   соціальна   й соціально-класова.  І люди запитають:  що,  кому,  на яких  правах належить, куди йдуть прибутки, де вони приховуються?

 

Саме тому ми б хотіли, щоб хоч трохи утверджувалась тенденція до поліпшення життя людей,  до подолання суцільних злиднів.  Тому, між  іншим,  ще питання,  як саме хочуть голосувати ті,  які вчора були присутні в Президента на зустрічі і, очевидно, саме тому вони наполягають   на   поіменному   голосуванні.   Думаю,  що  це  теж симптоматично, але на це ми маємо зважати.

 

Віктор Андрійович під час зустрічі у  фракції  заявив,  що  в уряді не буде клановиків. Це важливо, бо в нас зберігається стійка тенденція  поширення  корупції  практично   в   усіх   структурних підрозділах  влади  та  на всіх рівнях управління.  Багатьом влада видається продажною,  нездатною до конструктивних дій, байдужою до народу.  Це абсолютно так.  І щоб ніхто не сумнівався в тому,  я й процитував двома реченнями міркування Президента  на  нараді,  яка відбувалась 14 грудня цього року.

 

До речі,  імунітету  в  більшості  представників  тієї  влади немає.  Чи,  може,  наводиться порядок із ними?  Немає  імунітету. Треба  наводити порядок.  Отже,  проголошені Віктором Андрійовичем наміри дають хоч якісь підстави сподіватись,  що корупція одержить нехай і не великий, але спротив.

 

Нарешті треба  припинити  подвійні  і  потрійні  ігри навколо прем’єріади.  Треба займатись бюджетом,  іншими важливими на  часі справами.

 

Хоче Президент  Віктора Андрійовича Ющенка,  нехай призначає. Буде він вносити корисні для народу пропозиції,  наша  фракція  їх підтримуватиме.  Якщо  вони  не  збігатимуться  з  нашим  баченням інтересів народу і держави, будемо голосувати “проти”.

 

Наша програма викладена в новому курсі

– засадах внутрішньої і зовнішньої політики.  Це інші підходи, ніж ті, що пропонує і Президент, і Прем’єр-міністр.

 

Ми наполягаємо на тому, щоб засади були розглянуті. Це вимога Конституції,  що не виконана з вини частини залежних фракцій.  Без засад не будуть осмислені й лінії розвитку держави.

 

А зараз прем’єріаду потрібно  завершити.  Людям  це  обридло. Більшість,   наскільки  зрозуміло,  створена.  Моя  пропозиція  до більшості – не крутіть,  голосуйте за ту кандидатуру,  яку вносить Президент.

 

А вам,  Вікторе Андрійовичу, порада. Сьогодні вас підтримують і ті, кого примусили. Завтра вони займуться вашим поваленням. Тому працюйте на державу, а не для них. І не забудьте (ви не обмовилися в доповіді про виробництво):  без підтримки  виробництва,  в  тому числі фінансовокредитної, нічого в нас у державі не вийде.

 

Спасибі (Оплески).

 

ГОЛОВА. Депутат  Удовенко,  фракція  Руху.  За  ним – депутат Онопенко.

 

УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний пане Президенте!  Шановний Голово Верховної Ради!  Вдруге Верховна Рада розглядає кандидатуру на посаду Прем’єр-міністра України. Ним є  голова Національного банку Віктор Андрійович Ющенко,  відомий в Україні і в світі прихильник  демократії  та  ринкової  економіки, один  із  авторів успішного введення української грошової одиниці, висококваліфікований фінансист і  банкір,  котрий  зумів  відчутно пом’якшити  удар  на  нашу  економіку  за умов світової фінансової кризи 1998 року.

 

Трансформація економічних  систем   багатьох   країн   світу, глобалізація  та  інтеграція  фінансових  ринків  вимагають  нових принципів будівництва  макроекономічної  політики  в  Україні,  що ускладнює завдання реструктуризації і декланізації економіки,  але за умов грамотного,  професійного підходу може стати  мобілізуючим фактором для входження України до ряду розвинутих держав.

 

Перехід державного  сектора  і  його  контрольних  функцій на засади ринкової економіки є першочерговим завданням уряду.

 

Враховуючи нинішню  критичну  соціальноекономічну   ситуацію, незавершений  бюджетний  процес,  проблеми  забезпечення населення дешевими продуктами харчування, енергоносіями, послаблення гривні, скорочення  інвестицій  у виробництво вимагають від Верховної Ради якомога швидше розв’язати  проблему  формування  нового  уряду  та перейти до спільних дій, спрямованих на стабілізацію та економічне зростання, поліпшення добробуту українського народу.

 

Пропозиції Народного  руху   України   до   Прем’єр-міністра, точніше до кандидата на посаду Прем’єр-міністра,  які ми висловили під  час  зустрічі  з  ним,  залишаються  незмінними:  це   рішуче прискорення  ринкових  економічних  реформ та виконання соціальних зобов’язань держави перед  тими,  які  їх  потребують,  насамперед дітьми і пенсіонерами,  сприяння вітчизняному виробництву, у першу чергу  сільському  приватному  виробникові,  виробництву   товарів широкого   вжитку,   регулярне  сплачування  заробітної  плати  та соціальних виплат.

 

Шановний Вікторе Андрійовичу!  Фракція Народного руху України підтримує  вашу  кандидатуру  і  вашу  програму подолання Україною економічної кризи, і відповідно проголосує за вас.

 

Підтримуючи вас,  Народний  рух  України  обстоює  лише  один інтерес:  зміцнення  державної  незалежності  України,  підвищення добробуту й щастя українського народу.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі.

 

Депутат Онопенко,  фракція “Батьківщина”.  За ним  –  депутат Кармазін.

 

ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    реформи     (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   СДПУ(о)).   Вельмишановний Президенте  Леоніде  Даниловичу!  Шановні  члени  уряду!   Шановні колеги!  Ми  розглядаємо сьогоднішню проблему і це питання на фоні президентських виборів.  Український народ не помилився.  Кожен із нас мав право на помилку і міг помилитися.  Народ не помилився.  І ми бачимо сьогодні іншого Президента – вольового,  рішучого.  І це видно не просто по Президенту, а з його дій.

 

Тому скільки  б  сьогодні  бруду не виливали,  ми підтримаємо його укази про адміністративну реформу. Ми давно чекали. Ще з 1993 року  і протягом 1994 та 1995 років говориться про цю реформу.  Ми бачимо,  що Президент реформує сільськогосподарські  відносини.  І тому  ми  будемо  підтримувати  Указ  про  невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Якщо хочете, це реалізація програми лівих сил. Тому що ви кажете: земля повинна мати найбільшу цінність.  Земля має цінність, і найбільшу цінність тоді, коли вона є товаром.

 

У цьому  залі  досить  часто ми бачили картину:  одне думали, друге говорили,  а третє вирішували.  Новий Президент повинен мати іншого Прем’єр-міністра, патріота України, який буде реалізовувати цю програму.  Прем’єр-міністр  повинен  мати  інший  уряд.  Досить балачок.   Парламент   повинен   займатися   законотворенням.   Це найголовніша сьогодні проблема.

 

Я переконаний:  у   цьому   залі   в   парламенті   більшість сформується.  Вона вже відчувається ось тут.  Ми повинні працювати на Україну,  на український  народ,  на  виважені  й  підготовлені закони. Я часто критикував уряд, міг критикувати Президента. Але є особи,  особистості,  а є дії,  є програма Президента, і така буде програма уряду.

 

Вікторе Андрійовичу,  багато  чого  залежить  від  того,  хто працюватиме в уряді (учора йшлося про це): професіонали, патріоти? Я  не забиваю місце за собою.  Я звідти пішов.  Я працював у п’яти урядах.

 

І останнє.  Нам потрібно звернути увагу  на  регіони.  Більше відповідальності буде тоді,  коли буде більша фінансова підтримка. Фракція “Батьківщина” (керівник Юлія Тимошенко,  голова Комітету з питань  бюджету)  правильно  ставить  питання:  більше  фінансової підтримки регіонам – більше буде відповідальності.

 

А зараз  я  майже  не  сумніваюся,  що  в  нас   буде   інший Прем’єр-міністр. Проблеми, справді, почнуться завтра, післязавтра, коли йому будуть підставляти ніжку,  але  залежить  від  нас,  які будуть дії уряду.  Зрештою,  ми працюємо не ради наших фракцій, не заради наших політичних партій,  а заради  українського  народу  і нашої великої та прекрасної Батьківщини.

 

Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВА. Слово    надається    депутату   Кармазіну,   фракція “Громада”. За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ

134, Одеська  область).  Шановний  народе України!  Шановний пане Президенте!  Шановні колеги!  Фракція “Громада” уповноважила  мене висловити  наші  підходи  до проблеми надання згоди на призначення Президентом Прем’єр-міністра України.  Ми підтримуємо  кандидатуру Ющенка,  його наміри до відкритості та прозорості своїх дій.  Наші підходи випливають з Конституції України, яка визначає, що Кабінет Міністрів  України  є  вищим  органом у системі органів виконавчої влади.  Насправді ж  його  в  нас  було  перетворено  на  зібрання хлопчиків   для  биття,  на  другорядний  підрозділ  Адміністрації Президента України.

 

Відповідно до частини  п’ятої  статті  114  Конституції  саме Прем’єр-міністр  України  входить  із  поданням  до Президента про утворення,  реорганізацію   та   ліквідацію   міністерств,   інших центральних органів виконавчої влади. Вітаючи спроби Президента до проведення адміністративної реформи,  треба все-таки зазначити, що якщо ми хочемо змінити ситуацію в країні на краще, то до цього має бути причетний головною мірою  і  Прем’єр-міністр  України.  Може, тоді  в нас знову з’явиться і морська адміністрація,  яку знищили, може тоді в нас знову відновиться трансляція,  яку всупереч закону припинили.

 

Сьогодні часто  шукають  винних  у  тому  становищі,  в якому опинилась Україна.  Насправді вони всі зараз тут.  І Президент,  і Верховна  Рада,  і  депутати,  що  суміщують  свою роботу з працею почесних директорів і президентів фірм,  банків,  КСП – усіх, крім тих,  ким  їх  обрав народ України.  Показово,  що саме вони через засоби масової інформації дискредитують не тільки себе неучастю  в роботі парламенту,  лобіюючи свої корумповані та кланові інтереси, а й весь парламентаризм.

 

Перманентно в цю  боротьбу  з  парламентом  задіяний  і  уряд України.  Тому  ми  вважаємо,  що  має  бути встановлена солідарна відповідальність уряду, парламенту і Президента, без якої немає їх конкретної відповідальності перед народом.

 

Ми підтримуємо  ідею  формування  у  Верховній  Раді  України парламентської більшості на таких підходах.  Ми  вважаємо,  що  її поіменний склад має бути оприлюднений для того, щоб усі знали, хто з  депутатів  та  які  політичні  сили  взяли  на  себе  політичну відповідальність  за новий склад та програму діяльності уряду.  Ми впевнені,  що уряд має  стати  урядом  народної  довіри.  Він  має призначатися   на  два  роки.  Ми  пропонуємо  Президенту  України погодитися на те, що зняття Прем’єр-міністра з посади та відставка уряду  можливі  тільки в разі згоди парламентської більшості,  яка дала  згоду  на  призначення  кандидата  на  цю  посаду.  У   разі висловлення  парламентською  більшістю будь-якій посадовій особі в органах виконавчої влади недовіри Президент України звільняє її  з посади.   Цей  порядок  не  суперечить  Конституції,  вимагає  від більшості Верховної Ради та Президента  України,  Прем’єр-міністра термінового   підписання  угоди,  яка  б  стала  основою  писаного суспільного договору та в майбутньому була втілена в законодавстві України. Яких дій ми чекаємо від уряду? Насамперед безкомпромісної боротьби  з  корупцією,  яка  живить   організовану   злочинність. Представники   корумпованих   кланів   і   холдингів   мають  бути відсторонені   від    виконавчої    влади,    від    доступу    до загальнодержавних  цінностей.  Має  бути  відновлена керованість і самостійність у прийнятті рішень Прем’єром.

 

Необхідно відмовитися від монетаристської економічної  теорії як  від  базової  й опертися на сукупність економічних теорій,  на українську  інноваційну  теорію  –  для  виконання  довгострокових завдань, на теорію Кейнса на короткий період – для швидкого виходу з кризи,  на теорію пропозицій – для пожвавлення  виробництва.  На період  виходу  з  кризи  імпортна продукція,  аналоги якої можуть вироблятися в Україні,  має бути  в  1,5-  2,5  раза  дорожчою  за українську.   Невідкладно   мають   бути   відновлені  дотація  та держзамовлення на вугілля і продукцію  АПК.  Спільні  підприємства мають  бути  рівними  за  правами  з  усіма  іншими.  А  рівень їх оподаткування  має  бути  розширений  на  інші  підприємства.   За допомогою  акцизів,  мита  і  внутрішніх зборів будувати податкову систему таким чином,  щоб товари,  які виготовляє Україна,  були в

2-5 разів дешевші за імпортні.  У нас одна Україна, і робота на її користь нас якраз об’єднає.

 

Я бажаю успіхів новому уряду під керівництвом Ющенка.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Спасибі.  Слово  надається  депутату   Вітренко   від фракції  Прогресивних  соціалістів.  За нею буде виступати депутат Сирота.

 

ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

160, Сумська   область).  Прогрессивная  социалистическая  партия Украины,  социалистическая   оппозиция.   Прежде   всего,   Леонид Данилович, я хочу обратиться к вам. Что же это за реформы вы такие проводите в стране,  такие непопулярные,  что не можете  подобрать более  или  менее приличного человека на главного исполнителя этих реформ?  В своих мемуарах вы писали,  что вы не знали,  кто  такой Лазаренко.  Вам его “подсунул” Марчук.  Теперь, я так понимаю, вам “подсовывают” Ющенко ваши же фракции.  Вы  не  знаете,  кто  такой Ющенко? Я вам расскажу.

 

Ющенко, с  января  1993  года проводящий политику в Украине в интересах исключительно западных кредиторов, я утверждаю, является открытым  ставленником  Международного  валютного фонда и работает против национальных интересов Украины.  Ющенко не просто возглавил Национальный  банк  Украины,  он  превратил  систему Национального банка Украины в систему центрального банка.

 

Дело в  том,  что   национальный   банк,   по   классификации Гамилтона,  –  это  учреждение,  которое  кредитует  прежде  всего национальное производство для его развития, а система центрального банка  –  это  частное учреждение финансовой олигархии.  И вот для такой  системы,  конечно,  нужен  полицейский  в  виде  и  в  лице Международного валютного фонда.

 

Развалив всю финансово-кредитную сферу Украины, Виктор Ющенко работал вместе  с  вами,  Леонид  Данилович.  И  вот  то,  что  40 процентов  падения  валового  продукта  страны  произошло  за этот период,  то  массовое  банкротство  предприятий,  разорение   сел, конфискация  трудовых  сбережений населения,  нищенская зарплата и пенсия,  невыплата  зарплат  и  пенсий,  а  в  целом   превращение государства  Украина  в  банкрота  внутреннего и внешнего – это не только результаты вашего хозяйствования,  Леонид Данилович,  но  и Виктора Андреевича.

 

И когда говорят, что Ющенко профессионал, я говорю: возможно. Однако профессионалы бывают  разные.  Это  как  в  хирургии:  один хирург  делает  ювелирную  операцию,  извлекая  осколки  гранаты и спасает человека,  а другой хирург  разрезает  нарыв  и  садистски получает  удовольствие от того,  что растекается гной и заражается весь организм. И организм умрет от заражения крови.

 

Людвиг Эрхард был действительно профессионалом,  финансистом. Он  провел  денежную  реформу  конфискационного  типа.  Он отрезал черный капитал,  теневой капитал,  он дал возможность выйти стране из кризиса, он оздоровил экономику. А Пинзеник вместе с Ющенко под патронатом Лазаренко и Мороза,  наоборот,  сделали  деноминацию  и угробили шанс оздоровления страны (Шум у залі).

 

Ну, и дальше,  если повторять все,  что следственная комиссия Верховного Совета установила по всем направлениям деятельности  (а это и размещение золотовалютных резервов, и раскручивание пирамиды ОВГЗ,  и льготное  финансирование  отдельных  банков,  и  создание своего банка), то это все заслуги Ющенко.

 

Фракция Прогрессивной    социалистической   партии   Украины, безусловно,  будет голосовать против такой кандидатуры. Но, Леонид Данилович,  вам  для  ваших следующих мемуаров я дарю выводы нашей временной комиссии.

 

ГОЛОВА. Спасибі.

 

Слово надається  депутату  Сироті,  Трудова  партія.  За  ним

-депутат Костенко.

 

СИРОТА М.Д.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (виборчий округ

200, Черкаська   область).  Шановний  пане  Президенте!  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Фракція Трудової партії  України  вважає Ющенка   Віктора   Андрійовича   не   функціонером,   а  грамотним спеціалістомпрофесіоналом,  який  може   підходити   системно   до розв’язання   найболючіших   проблем,   які   сьогодні   в  блоках зосереджені в  енергетиці,  в  сільському  господарстві,  в  інших ключових галузях.

 

За ним      не      стоять      представники     олігархічних фінансово-промислових  груп  і  кланів.  Думаю,  він  вільний  від зобов’язань  перед ними,  бо це чи не єдина людина на вищих щаблях влади,  яка особисто сама за  кермом  свого  автомобіля  сидить  і їздить без охорони. Дай Боже, щоб так було й надалі.

 

Він вільний  також  від  якихось  моральних  зобов’язань щодо попереднього Кабінету Міністрів,  бо не був членом. Це означає, що він   зможе  забезпечити  абсолютно  прозоре  формування  Кабінету Міністрів, коли всім буде зрозуміло, що міністри будуть виконувати функціональні  обов’язки  в  інтересах  держави,  а не в інтересах окремих груп чи кланів.

 

Для того щоб уряд зміг сформуватися саме за таким принципом і активно  діяти,  йому потрібна підтримка парламентської більшості. Більшості,  сформованої на  фракційному  принципі,  обов’язково  з підписом кожного депутата всередині фракції про те, що цей депутат бере на себе відповідальність за дії і фракції, і свої в більшості парламентській.   Необхідно  для  цього  створити  дієву  програму діяльності уряду, а для виконання цієї дієвої програми уряду треба забезпечити йому політичну підтримку саме на фракційному принципі.

 

Верховна Рада  та  Кабінет Міністрів повинні працювати разом, прозоро,  щоб кожен член нашого суспільства міг знати, хто взяв на себе  політичну відповідальність за дії парламентської більшості і парламентського уряду.  Адже ми  повинні  сприяти  виконанню  цієї програми в ім’я наших людей,  щоб бідні стали заможними, а ті, хто не бачить виходу зі скрути, отримали надію і були гордими, що вони живуть у суверенній, незалежній, заможній Україні.

 

Ви бачите   настрій   в  сьогоднішньому  залі  –  настрій  на підтримку Віктора Ющенка.  Світло в очах наших народних депутатів! Світло  в  очах  Наталії Михайлівни Вітренко!  Вона ж хоче Ющенка! (Шум у залі).  Вона хоче разом із ним заткнути пельку Міжнародному валютному фонду!

 

Голосуючи за Ющенка,  ми голосуємо за всіх нас! Дай нам усім, Боже!

 

Амінь (Оплески).

 

ГОЛОВА. Слово надається депутату Костенку,  фракція Руху.  За ним виступатиме депутат Плющ.

 

КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний пане Президенте! Шановні колеги! Передусім фракція Народного руху України заявляє, що ми підтримували Віктора Ющенка на посаді  голови  правління  Нацбанку,  бо  політика  його реформ  багато  в чому збігається з нашою партійною програмою.  Це перше.

 

Друге. Після проведених  консультацій  з  кандидатом  фракція констатує  спільність наших позицій щодо реформ,  а саме в частині реформування національної економіки, здатної забезпечувати потреби держави у готовій продукції,  ефективної системи енергопостачання, земельної реформи,  створення умов  для  розвитку  підприємницької діяльності та залучення інвестицій.

 

Ми також будемо підтримувати його пропозиції щодо економічних важелів виведення української економіки з тіньового  сектора  і  в такий спосіб зменшення корумпованості держави.

 

Фракція підтримує   європейський   вибір  у  політиці  уряду, очолюваного Віктором Ющенком.

 

Третє. Фракція  повністю  підтримує  тезу  претендента   щодо необхідності   формування  патріотичного  та  морального  уряду  і виконавчої влади на місцях.  Лише в такий спосіб можна  очікувати, що нарешті влада почне працювати на інтереси України та народу,  а не на власні кишені.

 

Четверте. Фракція  пропонуватиме  новоствореному   уряду   не витрачати   час  на  розробку  нікому  непотрібних  довгострокових програм,  а  швидко  розробити   систему   пріоритетних   заходів, наслідком чого має стати створення умов для виробничої діяльності, виплати зарплат і пенсій.  І умов саме  для  того,  аби  громадяни повірили у здатність влади робити щось корисне для держави.

 

П’яте. Фракція   констатує,   що   без   погодженої  політики Верховної Ради і реформаторського уряду не можна провести системні реформи.

 

Тому ми   підтримуємо   формування  політично  відповідальної більшості у Верховній Раді і пропонуємо їй надалі всі наші рішення голосувати    у   поіменному   режимі   (це   практика   більшості демократичних країн).  Ми також підтримуємо підписання своєрідного пакту стабільності між більшістю, урядом і, можливо, Президентом.

 

І останнє.   Після   виборів   фактично  у  стані  очікування перебуває вся наша  країна.  Очікують  підприємці  перед  тим,  як вирішити – чи остаточно згорнути свою діяльність,  чи продовжувати боротися з урядом,  як донкіхоти.  Очікують науковці – чи покидати Україну, чи, можливо, є ще надія, що їхні знання знадобляться тут, у нашій державі. Очікують пересічні громадяни, чи здійсняться їхні мрії   останніх   років   вчасно  отримувати  зарплату  і  пенсії. Урешті-решт причаїлися і наші  всесильні  клани  та  корупціонери: вони   не   знають,   що   їх   чекає  в  Україні  –  чи  подальше неконтрольоване  збагачення,  чи,  можливо,  вже   пора   пакувати чемодани, як кажуть.

 

Усі очікують  і  сподіваються,  адже,  як  відомо,  останньою помирає надія.

 

Наша фракція з ім’ям Ющенка пов’язує надію  і  не  лише  щодо реформ,  але  й  щодо  реалізації  української  національної ідеї, наслідком чого стане заможне життя в Україні  кожного  громадянина та  забезпечення Україні стабільного і перспективного майбутнього. Тому ми голосуємо за Прем’єр-міністра Ющенка.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Але якщо чемодани спакують, то більшості не буде.

 

Слово надається депутату Плющу від  НДП.  За  ним  –  депутат Зінченко (Шум у залі).  Я маю на увазі: якщо чемодани спакують, то більшості не буде. Це те, що казав депутат Костенко.

 

Будь ласка.

 

ПЛЮЩ І.С.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з  питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП). Шановний Леоніде  Даниловичу!  Поважний  Голово!  Шановні  колеги!  Фракція Народно-демократичної партії розглядає це питання принаймні у двох площинах.    Перша   площина:   надання   згоди   на   призначення Прем’єр-міністром України Ющенка Віктора Андрійовича.

 

Сьогодні багато хто виступав і розказував,  у  тому  числі  і моєму колезі Моісеєнку, про переваги, які були враховані при тому, що 10 парламентських фракцій внесли пропозицію Президенту про саме таку кандидатуру.

 

Я радий з того,  що, розглядаючи кандидатуру Ющенка, ми маємо на те всі підстави.  Адже він відомий  у  парламенті  і  в  нашому суспільстві  громадянин,  учений  і голова правління Національного банку.  З  іменем  Ющенка   пов’язано   багато   ключових   питань становлення  української фінансовокредитної системи.  Я радий,  що Наталія  Михайлівна  сьогодні  назвала  Ющенка  у  першій  десятці банкірів світу, а також провела паралель між ним і відомим автором “німецького чуда” Людвігом Ерхардом.

 

Можна було б  продовжувати  і  додати  ще  багато  позитивних граней.  Але я назву тільки дві.  Якщо запитаємо сьогодні власного товаровиробника,  що  його  душить  і  не  дає   йому   можливості розвиватися  (за що ми всі),  то він назве податки і обігові кошти або кредити.

 

То давайте поміркуємо.  Податки – це виключно наша  справа  з урядом,  а  от  обігові  кошти  або  кровоносні  судини – це якраз фінансово-кредитна і банківська система, характерним представником і відомим фахівцем якої є Ющенко.

 

Далі –  питання патріотизму і професіоналізму,  про що з цієї трибуни говорили представники всіх фракцій.  Про це було сказано і в   інавгураційній   промові  Президента  України,  що  тільки  за професійною ознакою відданості  державі  розглядатимуться  кадрові питання.

 

Тому вважаю,  що  в  нас досить підстав,  аби сьогодні ми всі проголосували і надали згоду  Президенту  на  призначення  Віктора Ющенка Прем’єр-міністром.

 

Друга площина  (я рідко виступаю,  Олександре Миколайовичу) – нинішня ситуація.  Нам надана можливість зробити  перший  крок  до солідарної,  консолідованої діяльності і відповідальності.  Або ми це зробимо, або нам не дадуть можливості згодом працювати.

 

Тому звертаюся до  найчисельнішої  депутатської  фракції,  до впливової  політичної  сили  в  суспільстві:  давайте  зробимо цей перший  крок  разом,  і  нас  зрозуміють  і  електорат,   і   весь український народ.

 

Фракція НДП   у   повному   складі   голосуватиме  за  Ющенка (Оплески).

 

ГОЛОВА. Слово  надається  депутату   Зінченку   від   фракції Соціал-демократичної   партії   України   (об’єднаної).   За   ним виступатиме депутат Цибенко.

 

ЗІНЧЕНКО О.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ (о)).  Вельмишановний пане Президент!  Шановні  депутати!  Учора  відбулася  зустріч  фракції СДПУ(о) з Віктором Ющенком.  На ній спокійно,  виважено, змістовно обговорювалася  низка  питань  державної  ваги.  Одразу  хотів  би визначити  нашу  позицію,  підкресливши,  що  вона  є  колективним рішенням   фракції,  обгрунтованою  й  виваженою.  Ми  підтримуємо кандидатуру Віктора Ющенка, і наші аргументи такі.

 

Перше. На нашу  думку,  головою  виконавчої  влади  в  умовах загальнонаціональної  кризи  повинна  стати  людина,  яка  реально сприятиме  здійсненню  президентського  курсу  на   радикальні   й соціально  орієнтовані реформи,  передусім щодо перебудови системи державної  влади.  Це  повинен  бути  відповідальний,   мудрий   і досвідчений  керівник,  який  забезпечить  відкриті прогнозовані й ефективні дії уряду. Цим вимогам Віктор Ющенко відповідає.

 

Більше того, він відома у фінансових колах людина, яка має їх довіру  й  розуміє,  що  робить.  І  це  серйозно  допоможе йому в розв’язанні вузла завдань: насамперед у створенні сприятливих умов для вирішення проблеми зовнішнього боргу України, для принципового вирішення наших (я сказав би у лапках) енергополітичних проблем із Росією.

 

Друге. Річ не в тім, скільки компліментів вислухає сьогодні в цій залі Ющенко,  а в тім,  хто і як зможе конструктивно працювати завтра.

 

Підтримуючи кандидатуру   Ющенка,   ми   шукаємо  компромісне політичне рішення в інтересах України.  Ми послідовно  підтримуємо вибір  Президента  й  готові  поділити  з  ним відповідальність за принципові рішення у політиці,  за долю реформ в  Україні.  Цілком упевнені,  що  не  маємо  ні морального права,  ні зайвого часу на соціальні авантюри й політичні спекуляції.  Демократія  вмирає  не через слабкість законів, а через слабкість демократів. Отже, ми за сильну й розумну владу.

 

Випереджаючи зауваження політичних опонентів,  хочу  звернути вашу  увагу  на  те,  що  ми  не  забули  про нашу жорстку критику діяльності керівництва Національного  банку  в  умовах  фінансової кризи.  Не  секрет,  що  ми  не  були  прихильниками  наджорстокої монетаристської політики, яка значно зменшувала можливості підйому реального сектора економіки.  Проте СДПУ(о) дотримується принципу: бути в опозиції не до конкретних людей,  а  до  конкретних  дій  у конкретних політичних умовах.

 

Вікторе Андрійовичу,  наша  підтримка  не  є ситуативною.  Ми готові до публічної реальної підтримки програм  і  дій  уряду,  що представлятимуть і захищатимуть національні інтереси держави.

 

Безумовно, криза в країні спрощує всі політичні схеми.  Однак ми категорично проти торгу за будь-які місця у владі,  зокрема  за місце спадкоємця на посаду керівника Національного банку.  Рішення має бути твердим, відповідальним і виваженим.

 

І останнє.   Ми   за   безпомилкове   визначення   політичної спрямованості у роботі нового уряду.  Серед нас, членів СДПУ(о), є чимало професійних і гідних  кандидатів  на  посади  у  виконавчій владі, отож, підтримуючи кандидатуру Ющенка і добре розуміючи свою політичну відповідальність,  готові співпрацювати й діяти.  Шляхів багато,   а   вихід   один:  поруч  із  Президентом  повинен  бути професіонал – сильний, мудрий і поміркований лідер.

 

ГОЛОВА. Слово  надається   депутату   Цибенку   від   фракції Комуністичної партії. За ним виступатиме депутат Кононов.

 

ЦИБЕНКО П.С.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ  110, Луганська  область).  Шановні  колеги!  Фінансова криза в Україні, знецінення     гривні     й     викликане     цим      загострення соціально-економічної   ситуації   в   державі  спонукає  народних депутатів фракції комуністів розглядати кандидатуру Віктора Ющенка на  посаду  Прем’єр-міністра  України  не  тільки  з  позицій його професійної  компетентності,  відданості  справі  й  авторитету  в людей, що, безумовно, мають підстави, а насамперед виходячи з його місця та ролі як голови  правління  Національного  банку  протягом шести років у розвалі національної економіки.

 

Результати діяльності   Національного   банку   України   під керівництвом Віктора Ющенка засвідчують  хибність  і  антинародний зміст стратегічних напрямів грошовокредитної політики та шляхів її реалізації.  Це особливо яскраво  засвідчили  події,  пов’язані  з глибокою фінансовою кризою восени 1998 року. Згубна роль головного банку  та  його  керівника  полягає  не  тільки  у  неспроможності спрогнозувати події, а й визначити їх причини та наслідки.

 

Першопричиною кризи   він  називає  економічне  потрясіння  у східноазіатському та російському ринках,  не розуміючи або  скоріш за все не бажаючи відверто визнати те,  що вказані події відіграли роль лише каталізатора всіх негативних явищ,  які  накопичилися  в українській   економіці,   а   це   передусім   наслідок   згубної грошовокредитної політики.

 

Параліч виробництва,  вимивання обігових коштів  підприємств, обсяг  кредитування  об’єктів  господарювання,  що становив лише 8 відсотків ВВП,  – це тільки невелика  кількість  “досягнень”.  Уже восени  ціна кредитів українських банків досягла 120 відсотків,  а нині вона в десять разів вища,  ніж у  благополучних  державах,  і недоступна підприємствам.

 

Незважаючи на  поставлені  валютні  коридори  курс  гривні до долара США почав різко падати.  Тільки за період  з  кінця  грудня 1997  року  гривня  знецінилася  в  2,7  раза.  А  де ж запевнення головного банкіра,  що 1999 рік ми зустрінемо в  рамках  валютного коридору? Адже розробка бюджету на 2000 рік здійснена з розрахунку один до п’яти.  Страждає ж народ від того,  що йому не  виплачують заробітну  плату,  підвищуються  ціни,  зростає безробіття,  немає грошей у Пенсійному фонді,  дефіцит бюджету нічим латати,  а  борг держави  сягає  вже  220  мільярдів  гривень,  що  становить вісім державних бюджетів.

 

Виступ пана  Ющенка  на  засіданні  фракції  засвідчив  різкі суперечності  у  його  позиції  стосовно  економічної  ситуації  в державі та шляхів виходу з кризи,  прірву між його словом і ділом. У  своїх  обіцянках  він – за поліпшення життя доведених до відчаю людей, за розвиток вітчизняного виробництва, за здорову економіку, а  насправді  підписує  ганебний меморандум з Міжнародним валютним фондом,  спрямований  на  руйнування  національної  економіки,  на геноцид  нації,  розробляє  і  реалізує грошово-кредитну політику, націлену на знищення вітчизняного виробника.

 

Заявляючи про необхідність боротьби з корупцією  та  тіньовою економікою,  він здійснює махінації з розміщенням державних коштів в  офшорних  зонах.  Втрачені  при  цьому  100  мільйонів  доларів державних  коштів  його  не турбують.  Висновки Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, котра працювала на матеріалах СБУ, свідчать   про  порушення,  за  які  необхідно  нести  кримінальну відповідальність.

 

Далі. Шановні   колеги,    у    сесійному    залі    вже    є пропрезидентська,  проурядова  більшість,  здатна обрати цього або іншого претендента, тобто главу уряду. Про це свідчить сьогоднішнє голосування.  Про  це,  до  речі,  свідчить  і  вчорашня зустріч в адміністрації Президента, в якій, за повідомленням засобів масової інформації,  взяли  участь понад 200 депутатів.  Щоправда,  нам не відомо, чи клялися там на крові, проте це неголовне.

 

Головне полягає в тому,  щоб із такою  ж  одностайністю  саме дана більшість узяла на себе відповідальність і за цей курс,  і за цей уряд, і за наслідки його роботи. Наша фракція підтримувати цей курс не буде.

 

І останнє. Пане Президент, наша фракція звертається до вас із пропозицією частіше бувати на  засіданнях  парламенту,  дивись,  і більшість тут частіше буде й активніше піде законотворчий процес.

 

Спасибі (Оплески).

 

ГОЛОВА. Спасибі.   Слово   надається  депутату  Кононову  від фракції зелених. За ним виступатиме депутат Довгань.

 

КОНОНОВ В.М.  Шановний  пане  Президенте!  Шановна  президіє! Шановні колеги!  Шановні друзі журналісти!  Ці стіни бачили багато історичних подій, зокрема прийняття Конституції.

 

І сьогодні теж настав такий момент істини,  коли  ми  повинні визначатись.

 

Фракція зелених   підтримала  висунення  Віктора  Андрійовича Ющенка,  і керувалися ми  насамперед  тим,  що  Віктор  Андрійович Ющенко    –   уособлення   нової   філософії   влади,   уособлення європейського вектора політики України.

 

Партія зелених, яка є членом Європейської Федерації, не могла бути осторонь цієї кандидатури.  У тому, що він прийде сьогодні до керівництва нашим урядом, ми вбачаємо, звичайно, і виконання своїх програм.  Гадаю,  що  через  дуже короткий проміжок часу ми будемо мати і день дерева в Україні, і реалізацію програми “Воскресіння”. Ми  зможемо  підняти  народ,  який  повірить  у  свої сили і зможе закласти  фундамент,  що  дасть  можливість   нашим   ненародженим нащадкам дихати чистим повітрям і пити чисту воду.

 

Але давайте відверто подивимося у вічі один одному і вирішимо таке.  Ми ж практично вісім років їхали в поїзді (причому в одному поїзді):  одні  –  на  Москву,  а  інші  –  в  Європу.  Настав час визначитися.  І  ми  не  Ющенка  обираємо.   Ми   обираємо   новий український  курс,  який  підтримав український народ,  обравши 14 жовтня Президента Кучму. Тому я не буду затягувати час. Усі хочуть голосувати.   Давайте  проголосуємо  за  новий  український  курс, давайте проголосуємо за Ющенка!

 

Дякую за увагу (Оплески).

 

ГОЛОВА. Слово  надається  Довганю  Сергію   Васильовичу   від фракції Селянської партії. За ним – депутат Гавриш.

 

ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні Леоніде Даниловичу  та  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги! Фракція Селянської партії вчора мала зустріч із кандидатом на  посаду  Прем’єр-міністра.   Відбулася   серйозна   зацікавлена розмова,  яка  стосувалася  широкого  кола  питань,  пов’язаних із можливістю виходу країни з глибокої  соціально-економічної  кризи. Розмова  засвідчила:  кандидат визнає,  що вісім років реформ – не той шлях,  яким повинна була йти наша держава.  Віктор  Андрійович погоджується  з  тим,  що  реформи  в  сільському господарстві,  й особливо в галузі земельних відносин,  проводилися подилетантськи, некваліфіковано і непродумано.  Він визнає, що тільки 30 відсотків фінансування агропромислового комплексу можна проводити за рахунок кредитів  і  власних  коштів  господарств.  Усе  інше повинна була продумати держава,  і  повинна  бути  державна  підтримка,  як  це робиться в усіх розвинених країнах світу.

 

Це означає,  що  без  державної  підтримки в агропромисловому комплексі ніякі реформи не вбережуть село від розвалу,  це ми нині бачимо.  Кандидат  у  Прем’єр-міністри  погоджується  з цим і дуже кваліфіковано    та    професійно    розуміє    причини    розвалу агропромислового комплексу і в цілому нашої економіки.

 

Одне слово, Віктор Андрійович продемонстрував своє теоретичне розуміння проблем, які сьогодні стоять перед економікою держави.

 

Однак за Конституцією наш уряд дуже мало захищений від впливу Адміністрації    Президента,    міжнародних    організацій.   Отож розраховувати  на  успішну  роботу  цього  уряду  важко,  оскільки більшість  створена все-таки не під програму уряду,  як робиться в цивілізованих державах,  а під чесне слово Президента.  А це різні речі.

 

Селянська партія  України голосувала на виборах Президента за іншого кандидата,  ви знаєте,  це було  прозоро  й  відкрито.  Але результати   виборів   показують,   що  Леонід  Данилович  одержав підтримку народу,  ліміт довіри.  Отже, ми не будемо заважати йому формувати уряд.  Хай працюють, продовжують доводити людям, що вони на правильному шляху.

 

Хотілося б,  щоб через рік  діяльності  цього  уряду  нам  не довелося  говорити  “амінь”,  як сьогодні ще на початку діяльності сказав один із керівників  фракції,  котрі  розписувалися  там,  в Адміністрації,  про  підтримку.  “Амінь”  кажуть,  коли вже нічого сказати.  Ви знаєте,  у яких  випадках:  коли  закопують  у  землю людину, “амінь” – і все.

 

Я не  хотів  би,  щоб ми сказали “амінь” через рік.  Оскільки все-таки на зустрічі Віктор Андрійович  на  нас  справив  враження досить грамотної людини  (Оплески).

 

Але ми  знаємо,  в  яких  умовах  працює наш уряд,  який тиск чинять на нього і внутрішні,  і зовнішні фактори.  Побажаємо йому, щоб   він   вистояв,  зберіг,  так  би  мовити,  своє  обличчя  як реформатор,  оскільки тут рухівці кажуть, що він новий реформатор. Проте я вам кажу, що через півроку ви будете по-іншому аплодувати.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово   надається   депутату   Гавришу   від  фракції “Відродження регіонів”.

 

ГАВРИШ С.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань паливноенергетичного   комплексу,   ядерної  політики  та  ядерної безпеки (виборчий округ 176,  Харківська область).  Високоповажний пане Президент!  Шановні колеги!  Сьогодні ми маємо зробити вибір, який,  без перебільшення, може стати доленосним для нашої держави. Уже  заявлена Президентом України програма дій з проведення реформ може  бути  реалізована  лише  професійним  урядом   на   чолі   з Прем’єром-реформатором,                     Прем’єром-державником, Прем’єромоднодумцем.  Цим вимогам  цілком  відповідає  кандидатура Віктора Андрійовича Ющенка.

 

Високі професійні якості його,  як головного банкіра держави, давно вже отримали оцінку не лише в Україні,  а й у світі. За його участю   подолано   гіперінфляцію,   створено  сучасну  банківську систему,  гривня стала однією з найстабільніших грошових одиниць у країнах СНД.

 

Сама особистість  Віктора  Андрійовича  стала  знаковою  і  є гарантом стабільності національної монетарної політики. Досягнення України  в  цій  сфері  стали  чи  не  найвагомішими в економічній політиці,  і тому цілком логічно,  якщо ми  сьогодні  використаємо його  успішний  досвід  керування  монетарною  сферою  в економіці загалом.

 

Україні потрібен   Прем’єр-міністр,    спроможний    приймати послідовні  жорсткі,  іноді  непопулярні рішення.  Компетентність, професійні та моральні якості Віктора Андрійовича дозволяють  йому не  тільки  робити  це,  але  й  заручитися постійною підтримкою в сесійному залі.

 

З обранням Ющенка ми маємо шанс забезпечити  реальну  єдність законодавчої  та виконавчої гілок влади і тим самим створити умови для виходу України на магістральний шлях цивілізованого  розвитку. Незаангажованість, вивірена державницька позиція кандидата роблять його реальною фігурою не лише для консолідації  всіх  патріотичних сил  на  засадах конструктивізму,  національного відродження,  а й рішучим  провідником  реформ,  особливо  стосовно  розвитку  наших регіонів.  Новому  Прем’єрміністру необхідно продовжити кроки,  що засвідчують європейський  вибір  України.  Йому  доведеться  також вирішувати  низку  гострих  питань  щодо взаємовідносин з країнами СНД,  особливо з Росією.  Ми  знаємо  вміння  Віктора  Андрійовича знаходити спільну мову і вважаємо, що це йому під силу.

 

Україну очікує  надзвичайно  складний  2000  рік  з  реальною перспективою дефолту.  Пережити його,  не  втратити  досягнень  та зберегти  авторитет  у світі ми зможемо лише за умови єдності всіх конструктивних сил у суспільстві і передусім у Верховній Раді,  що також  покладає  на  нас  відповідальність  за  плідну співпрацю з урядом на грунті створення конструктивної парламентської більшості навколо програми Президента та солідарної відповідальності за долю нашої держави.  Віктор  Андрійович  має  значний  запас  довіри  у політиків і народу.

 

Депутатська група     “Відродження     регіонів”    підтримує кандидатуру Ющенка Віктора Андрійовича на посаду Прем’єр- міністра України  й  одностайно  за нього голосуватиме.  Ми закликаємо всіх народних депутатів приєднатися до цього рішення,  зробити вибір на користь  майбутнього  України.  Хочу  нагадати на завершення слова відомого державника сера  Уінстона  Черчіля,  який  в  аналогічній ситуації  сказав:  “Розпочавши суперечку сучасності з минулим,  ми виявимо,  що втратили майбутнє”.  Отож давайте припинимо дискусії, приймемо  зважене  рішення  і надамо новому уряду кредит довіри на терені повноважень Верховної  Ради  для  розбудови  нашої  України разом із Президентом.

 

Дякую (Оплески).

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, перед тим як надати слово Президенту, інформую,  що до мене,  як головуючого, звернулися десять народних депутатів  від  різних  фракцій  з  проханням  надати  три хвилини депутату Головатому. Є необхідність? (Шум у залі).

 

Будь ласка, Леоніде Даниловичу.

 

КУЧМА Л.Д.,  Президент  України.   Дякую.   Шановні   народні депутати, я вдячний насамперед за вчорашню неформальну зустріч, де відбулася справді відверта конструктивна розмова,  з якої я зробив два головних висновки.

 

Перший. Без політичної підтримки уряду з боку парламенту, без солідарної відповідальності Президента,  парламенту і уряду (можна ставити  у  будь-якій  послідовності,  будь  ласка) майбутній уряд чекає така ж доля,  як і всі попередні. Отож я дуже радий тому, що ми вчора досягли розуміння: така більшість у парламенті необхідна.

 

І другий.  Учора всі ми були однодумцями,  не надійшло жодної іншої пропозиції, крім кандидатури Віктора Ющенка. Я хотів би, щоб наша вчорашня розмова і сьогоднішня (я всетаки радий, що відбулося і  сьогодні  конструктивне  обговорення  даної  кандидатури)  були добрим  результатом  на  табло.  А в тому,  що саме так і буде,  я чогось упевнений.

 

Спасибі (Оплески).

 

ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  колеги,  переходимо  до  процедури голосування  кандидатури  Ющенка Віктора Андрійовича – про надання згоди на призначення його на посаду  Прем’єр-міністра.  Ми  внесли сьогодні  поправку до постанови від 10 липня 1996 року,  у другому пункті якої передбачається голосування в поіменному режимі.  Отже, голосуємо  в  поіменному режимі.  Картки як стоять,  так і повинні стояти. Оголошую процедуру голосування. Будь ласка.

 

“За” – 296.

 

Проголосували 296  народних  депутатів  “за”.   Поздоровляємо Віктора Андрійовича (Оплески).

 

Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

(П і с л я п е р е р в и).

 

ГОЛОВА. Продовжуємо   засідання.   Прошу  народних  депутатів зайняти робочі місця.  Запросіть,  будь ласка, більшість. Сьогодні депутат Костенко сказав про чемодани.  Щоб не поїхали всі, бо тоді меншості доведеться працювати…

 

Доки депутати  займають  робочі  місця,  слово  для   репліки надається Марченку Володимиру Романовичу.

 

Будь ласка.

 

МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.   Уважаемые    депутаты,    проанализировав    результаты голосования  за  кандидатуру  Ющенко  на  пост Премьер-министра (а именно четыре  голоса,  которые  от  нашей  фракции  пошли  в  его поддержку),  фракция  приняла  решение исключить из своего состава депутатов   Ельчанинова   и   Тихонова,   проголосовавшего   двумя карточками  (своей  и  Квята,  которого  не было в зале),  а также провести расследование, проголосовал ли “за” депутат Стоженко, и о своем решении сообщить вам.

 

Голосование этих депутатов противоречило решению фракции.

 

Спасибо (Шум у залі).

 

ГОЛОВА. Шановні колеги, продовжуємо роботу.

 

Джерело: http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/2371.html.