«День Побєди»

У нас, у селі був «істрєбітєльний батальон». На 9 травня – про це якось дізналися наші повстанці – там спирт був заготовлений – москалі планували відзначити перемогу. То під той шумок ми їх там п’яних роззброїли. Я брав участь у тому, але мене ніхто тоді не впізнав, бо я був переодягнутий у довгий плащ.

Не знаю, хто на мене потім доніс. Міг хтось з хлопців донести, яких взяли, а міг сказати один такий – він був у «стрибках», а перед тим він був у Німеччині. З ним домовились, що його відпускають, але щоб він нічого не казав, – ну напали, то й напали, роззброїли й роззброїли, й будьте здорові.

А він – ця подія була десь з першої до третьої години – рано о шостій годині був вже в районі. Взяв ще одного хлопчиська, що він навіть не був з нами, а вдома мирно собі спав, і з тим хлопчиськом пішли в район, заявили, що – так і так роззброїли. А їх там зразу і взяли. Дали добре прикурити і посадили, і того другого посадили. І він тоді пішов, і назвав, хто був…

Правда, після нашого арешту ніхто в селі не потерпів, ні одної людини з села не арештували тоді. Ми не назвали ні одного імені. Бо був ще такий випадок, що взяли одного, та ще одну дівчину взяли, то її там притиснули – то за нею вісім взяли ще. За нами, після нас – нікого.

Ще там такий був з нами Микола, також з нашої компанії, але у нього був тато поляк, а мама українка. У них було щось семеро дітей. Він твердив, що – «я з бандерівцями не маю ніякого зв’зку, я поляк» – а робив він справу ту, що і я робив [сміється] – і до них якраз бандерівці найбільше заходили, бо там стодоли були великі, солома, переночувати можна було… А його не чіпали, змішана сім’я – значить, нема підозри.

Ну і тоді його відпустили. А було то так. Написав він з тюрми додому записку. А як написав? В глиняних горщиках нам передавали їсти. А то була весна, йому передали цибулю – він ту записку в цибулю – і в горщик приліпив. Додому принесли той горщик, сестра мила, листок тої гички цибулі розриває, а там записка: «Мамо, виручайте: сідайте на пацюка», – [сміється], – «їдьте до прокурора». Вони так і зробили: зарізали того пацюка, половину завезли до прокурора, і його під приводом, що він поляк, випустили зразу.

Ну а нам дали по десять років…