18 червня 2015 року Віктор Ющенко в інтерв’ю іспанському виданню «El Mundo», відповідаючи на запитання стосовно можливості повернення до активного політичного життя, сказав:
«Я спробував дати країні консолідуючу політику національної єдності. Відродження національної єдності. Я думав, що таким чином запропонував щось фундаментальне, навіть якщо воно потребує часу. Інші політики пропонували популістські заходи, які б полегшили життя раніше… Коли я казав, що Україна потребує глибокого розвитку демократії, бо демократія – тривалий проект, і тільки він може захистити свободу, я часто чув, що демократія послаблює політично, що “нам потрібен сильний президент, щоб навести порядок “. Я стверджував, що демократія ніколи не є слабкою, що вона дає відповіді на всі запитання, але починається в кожному з нас. І багато хто тоді цього не розумів. Коли я казав, що пріоритетом була європейська інтеграція, мої опоненти заявляли, що нам краще бути ближче до Росії. Коли Путін пропонував скасування тарифів, вступ до Євразійського союзу, мої суперники були за нього, і багато людей в Україні також. Я з ними не погоджувався, але вони мали на це право. Я й сьогодні вважаю, що в Україні відсутня політика національної консолідації, стало більше свободи, але не говорять про свободу вибору, тому що саме на ній свобода часто закінчується. Якщо б я вирішив повернутись до політичного життя, про що я сьогодні не думаю, але гіпотетично, то, на щастя чи на жаль, мав би той же пріоритет, що й у 2005 році: позбавитись залежності від Росії.»
Українські засоби масової інформації, поширивши фрагменти інтерв’ю, які стосуються зовнішньої політики, здебільшого залишили внутрішньополітичну частину поза увагою. Нажаль, адже точка зору третього Президента України багато в чому допомагає зрозуміти причини й можливі наслідки сьогоднішніх подій.
Фото: Віктор Ющенко на прес-конференції в 2009 році. SERGEI SUPINSKY, AFP
Було б правильним, щоб в політику (українську) повернулись Ющенко, Огризко й подібні до них особистості. Такими фахівцями нехтувати гріх.
Щоб Ющенко повернувся в сучасну українську політику?.. Даруйте, але я таких анекдотів не сприймаю.
Так, поки ми і Порошенка заслуговуємо ледве-ледве.